У статті 3 Конституції України зазначено, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Однією з першочергових проблем на сьогодні є безпека дорожнього руху, переконаний мій співрозмовник, прокурор Чернівецької області Михайло КОСЮТА, державний радник юстиції 2 класу, доктор юридичних наук, професор.

— Михайле Васильовичу, на погляд прокурора, нинішня кампанія з наведення порядку на українських дорогах може бути успішною?

— Є чітка позиція Президента України, висловлена в Указі від 20.11.07 р. «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху» та в проекті закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Однак зволікання з тих чи інших причин Верховною Радою із внесенням змін та доповнень до чинного законодавства продовжує вражати аварійністю на дорогах, наслідки якої в нас — найгірші в Європі. Для прикладу: останніми роками кількість загиблих у ДТП на мільйон автомобілів в Україні в 7 разів перевищує показники країн ЄС і США та у 10 разів — Японії.

— Даішний «терор» на дорогах уже дав якісь позитивні наслідки?

— Ситуація дещо поліпшилася. Водночас, як відзначалося 18 лютого на розширеній колегії МВС України за участі Президента України, «поліцейськими методами» проблему безпеки дорожнього руху можна розв’язати лише частково (на 10—15 відсотків). Повністю з цим згоден. Досі за порушення, які часто-густо тягнуть за собою дорожньо-транспортні пригоди, в Україні передбачено адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 8 гривень 50 копійок до 17 гривень. Для порівняння: за проїзд на червоний сигнал світлофора в Німеччині таке стягнення для водія-порушника обійдеться дорожче у 18 разів, у Швеції — у 25, Норвегії — 125, Японії — 135, Франції — 210, Великій Британії — 395! Розгляд справ цієї категорії віднесено до компетенції суду. А отже, це додаткові значні фінансові бюджетні витрати. З урахуванням масовості цих порушень (у 2007 році в територіальні суди Чернівецької області надійшло 77,5 тисячі таких протоколів), це значне відволікання і так нечисленного судового корпусу від виконання інших важливих завдань.

— Але ж у країнах ЄС та США громадяни відповідно на стільки само відсотків, а може, й більше отримують вищу зарплатню і пенсію. Як такі штрафи можуть платити наші соціально незахищені громадяни?

— Пияцтво за кермом, наприклад, однаково робить суспільно небезпечними бідного і багатого українця. Хіба тут можуть бути послаблення? Світовий досвід свідчить, що до винних у керуванні автомобілем в нетверезому стані осіб застосовуються такі санкції, як штраф, тимчасове позбавлення права на керування транспортними засобами або ж тюремне ув’язнення. У багатьох країнах — Великій Британії, Данії, Норвегії, Франції, Швеції — на розміри стягнень впливає ступінь перевищення допустимої концентрації алкоголю в організмі водія. Серед країн, в яких має значення лише факт перевищення встановленого рівня вмісту алкоголю, — ФРН і Японія. За перший випадок керування авто в стані сп’яніння закон передбачає штраф у розмірі до 5000 фунтів стерлінгів, вилучення посвідчення водія на строк від 12 місяців і більше, тюремне ув’язнення на строк до 6 місяців. На практиці найчастіше судді накладають на порушника штраф у розмірі 250—450 фунтів стерлінгів та в обов’язковому порядку позбавляють його права керування. До того ж міра адміністративного впливу залежить від величини перевищення у водія допустимого рівня концентрації алкоголю. Застосування аналогічного законодавства в Україні підтверджує, що ще на стадії документування правопорушення за ознаками статті 130 КпАП виникає безліч питань. Так, щоб отримати за допомогою закладу охорони здоров’я документальне підтвердження, чи справді такий факт має місце — а порушник не погоджується з результатами огляду з використанням індикаторної трубки «Контроль тверезості», — потрібно чекати до трьох діб. Неконтрольовані ніким за результатами лабораторних досліджень такі медичні висновки в подальшому стають реабілітуючими підставами для закриття адміністративних справ цієї категорії (всього районними судами області упродовж 2007 року винесено 97 таких постанов). Перевірка ж на наявність у особи ознак наркотичного сп’яніння сьогодні у нас може бути проведена лише за рахунок благодійних джерел або за кошти порушника, через відсутність бюджетного фінансування.

— Чи не вважаєте, що складовою високої аварійності на дорогах України є, власне, їхній стан, низький ступінь освітлення, відсутність необхідних знаків, дзеркал на перехрестях, низька кваліфікація значного відсотка працівників ДАІ?

— Органи ДАІ констатують, що майже три чверті загиблих у ДТП громадян — вина водіїв. Проте ДАІ відповідальна за допуск водіїв до керування транспортними засобами, і вона ж контролює їх під час руху. У більшості країн дорожня поліція здійснює лише контроль за дотриманням вимог правил дорожнього руху, безпосереднє керування дорожнім рухом, первинне дослідження та реєстрацію ДТП, допомогу водіям та пішоходам. У нас ДАІ виконує й десятки інших функцій.

Потребує значних фінансових вкладень і дорожня інфраструктура (на дорожні знаки, попереджувальні написи, розмітку, світлофори, огорожі, світлову сигналізацію, відеоспостереження, автоматизовані системи управління дорожнім рухом, підземні пішохідні переходи та спеціальні велосипедні доріжки, смуги руху пасажирського громадського транспорту загального користування), високий рівень якої міг би значно скоротити дорожньо-транспортний травматизм. Ризиками ДТП часто виступає несанкціонована реклама, що розміщена в межах зони дорожнього руху. Постійною проблемою залишається незадовільний стан автомобільних доріг через слабкий технічний нагляд за ними, невжиття вчасних заходів з ліквідації аварійно-небезпечних місць.

— А як бути з тим, що таксистами в Чернівцях працюють особи, які тільки-но отримали права на керування автомобілем? Як бути з водіями, які на кожному перехресті демонструють, що права, швидше за все, вони отримали не за результатами іспитів?

— Справді, дорожня аварійність є високою і через низький рівень підготовки водіїв. Навчальні заклади надають недостатні знання та навички з практики водіння автомобіля. Викладання, як правило, зводиться лише до підготовки до екзамену, а не теоретичного і практичного навчання безпечного водіння (за фактами такого виду порушень законодавства органами прокуратури області внесено 18 приписів та порушено стосовно відповідальних посадових осіб 18 дисциплінарних проваджень). Поряд з цим аналіз реєстрових відомостей про ДТП з тяжкими наслідками має відповісти на запитання, випускники якої школи, якого інструктора не підготовлені до безпечного керування транспортним засобом та які автошколи слід позбавити ліцензії на право проведення навчання. Прокурорські перевірки засвідчили, що мають місце і випадки, коли незаконному одержанню права керування транспортними засобами сприяють державні службовці.

— Наскільки наші громадяни, сідаючи в автобуси чи маршрутні таксі, можуть бути певні за свою безпеку?

— Без сумніву, для безпеки дорожнього руху слід поновити ретельне проведення технічного огляду маршрутних транспортних засобів перед випуском їх на лінію, медичний контроль за показниками готовності водіїв, впорядкувати їхній режим роботи та відпочинку. Відповідно до статті 46 Закону України «Про дорожній рух» для медичного контролю, обслуговування водіїв та їх оздоровлення підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання за чисельності водіїв 100 і більше осіб створюються відомчі спеціалізовані медичні, фельдшерські та оздоровчі пункти, медико-санітарні частини, поліклінічні відділення та заклади охорони здоров’я. А за чисельності водіїв менш як 100 осіб з територіальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування. Медична практика підлягає обов’язковому ліцензуванню. Однак більшість суб’єктів господарювання, які обслуговують перевізників, не укладали відповідні договори з територіальними медичними закладами, а приймали на роботу медичних працівників, які не мали необхідних ліцензій. Щоб усунути ці порушення закону, органами прокуратури області керівникам цих суб’єктів внесено 18 приписів.

— Як може виправити ситуацію законодавець?

— Я особисто запропонував би такі першочергові правові норми. Перше: посилити адміністративну відповідальність за викриті порушення правил дорожнього руху, кардинально поліпшити систему контролю, фіксації та документування фактів порушень з використанням сучасних технічних засобів (радарів, фото-, відеокамер, алкотестерів тощо), а також ввести в дію єдиний із судами реєстр про порушників. Подбати про іншого учасника руху — пішохода, деталізувати правила його поведінки, акцентувавши на захисті його інтересів, життя і здоров’я. Зрозуміло, настав час зробити експертизи з питань узгодженої з ДАІ забудови населених пунктів на предмет зменшення ризиків ДТП. Заборонити експлуатацію автомобілів, водії яких не мають страхових полісів. Іншою правовою нормою має стати гарантування якості будівництва, ремонту, утримання автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів та організації на них безпечного руху, за обов’язкового фінансування програм безпеки дорожнього руху в обсязі, здатному покривати необхідні витрати на заплановані заходи. На часі створення єдиного централізованого органу державної виконавчої влади, який повинен опікуватись питанням безпеки дорожнього руху на правах координуючої діяльності, а інші — наділити функціями державного нагляду, контролю, регулювання руху тощо.