Із досьє «Голосу України»

Міщенко Сергій Григорович, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Член депутатської фракції БЮТ. Народився 13 серпня 1971 року. Освіта: Чернігівський юридичний технікум та Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. Працював слідчим, заступником прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури, заступником прокурора Дарницького району, прокурором Подільського району міста Києва, начальником управління Генеральної прокуратури України з координації діяльності правоохоронних та інших державних органів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, прокурором Київської області, заступником прокурора Києва, старшим помічником Генерального прокурора України у зв’язках з Верховною Радою України, радником з правових питань Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко. Одружений, має двох дітей.

— Сергію Григоровичу, ви очолюєте, на наш погляд, один з найважливіших комітетів Верховної Ради — Комітет з питань правової політики. У чому полягає діяльність комітету і які завдання ви, як голова комітету, перед ним ставите?

— На комітет з питань правової політики покладено законопроектну роботу з багатьох суспільно значимих питань, таких, як внесення змін до Конституції України, конституційного статусу Президента, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, правового статусу Конституційного Суду України, у тому числі призначення на посади його суддів та звільнення їх з посад, організації та діяльності органів юстиції та нотаріату, цивільного законодавства, надання правової допомоги громадянам, планування законодавчої діяльності Верховної Ради. Однак, на мою думку, внесення змін до Конституції в частині врегулювання повноважень усіх гілок влади є найактуальнішими. Це зумовлено перш за все тим, що після внесення змін до Конституції в 2004 році ми спостерігаємо значне розбалансування гілок влади, в багатьох випадках й порушення принципу стримування та противаг у державній владі. Таке становище призводить до безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов’язків державними чиновниками та збільшення рівня корупції.

Отже, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та Конституційній Раді при Президенті України необхідно буде багато попрацювати, щоб винести до Верховної Ради узгоджений проект змін до Конституції України або проект нової Конституції, адже в будь-якому разі у коаліції недостатньо сьогодні голосів, щоб без узгодження з опозицією прийняти зміни до Конституції.

— Який із законопроектів серед тих, що знаходяться на розгляді в комітеті, ви б визначили як найбільш пріоритетний та суспільно значимий?

— Нині в комітеті знаходиться 21 законопроект, де наш комітет визначений як головний, ще до 357 законопроектів комітет повинен подати свої пропозиції. З-поміж цих законопроектів найбільш актуальними є законопроекти, внесені від коаліції та опозиції, які стосуються зняття депутатської недоторканності. Це зумовлено тим, що ці питання занадто політизовані та можуть завести парламент у нову кризу.

— На розгляді у комітеті перебуває більше п’яти законопроектів, які передбачають внесення змін до закону про нотаріат. Які головні зміни вони несуть?

— Чинний Закон «Про нотаріат» не відповідає вимогам сьогодення та потребує значних змін, оскільки він був прийнятий ще у 1993 році та здебільшого відповідав вимогам пострадянського перехідного періоду від державних нотаріусів до приватних. Доцільно було б прийняти закон «Про нотаріат» у новій редакції, де врахувати всі позитивні напрацювання, зроблені фахівцями за п’ятнадцять років існування чинного закону.

Усі подані законопроекти пропонують продовжити реформування нотаріату і націлені на внесення змін до чинного закону. На мою думку, найбільш збалансованим є проект, реєстраційний номер 1286-1. Передусім законопроект передбачає завершення процесу реформування нотаріату і запровадження єдиного нотаріату відповідно до нових правових економічних, соціальних і політичних умов. Перехід до єдиного нотаріату покращить рівень забезпечення громадян правовою допомогою, дещо зніме напруження, що склалося в державних нотаріальних конторах під час оформлення громадянами своїх спадкових прав.

Хоч би який законопроект ухвалила Верховна Рада, він повинен створити рівні умови доступу громадян до нотаріального оформлення своїх прав у всіх регіонах України. Соціальна спрямованість реформування нотаріату полягає у збереженні принципу визначення законом мінімальної межі оплати та встановлення незаможних громадян, для яких розміри цієї оплати не можуть бути підвищені.

— Серед проектів законів, автором яких ви є, — «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про боротьбу з корупцією» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення єдиної підсудності справ з питань земельних відносин». Який з власних законопроектів ви вважаєте для себе найголовнішим і чому?

— Ми всі розуміємо, що корупція і рейдерство, які тотально охопили нашу країну, йдуть пліч-о-пліч. Моя мета, як народного депутата України, правника — зробити все можливе для подолання цих явищ чи хоча б зменшити їх вплив на суспільство. Тому в минулому скликанні я очолив робочу групу з удосконалення законопроектів, внесених Президентом, направлених на подолання корупції. На жаль, нам (народним депутатам, які взяли участь у роботі цієї групи) не вдалося завершити розпочату роботу. Але зроблено чимало. Близько 300 пропозицій було враховано нами під час підготовки цих законопроектів до другого читання. Однак подолати корупцію і рейдерство тільки ухваленням цих законів — неможливо. Робота повинна бути багатовекторною та масштабною. Змін потребують безліч чинних законів у сферах державних закупівель, перебування на державній службі, реформування всіх правоохоронних органів, судової влади та інше. Тому мною внесений законопроект, направлений на єдиний підхід до підвідомчості розгляду справ у сфері земельних відносин. Це дасть змогу припинити багатоваріантність вирішення спорів стосовно одного об’єкту земельних відносин у різних судах і захистить передовсім інтереси громадянина. Всі ми є свідками прийняття судами рішень, які суперечать одне одному, або, ще гірше, є шляхом рейдерських захоплень земель — відбирання їх у законних власників. Таке становище негативно відбивається на іміджі судової гілки влади та і суспільства в цілому.

Мною зроблено спробу врегулювати ситуацію, за якої б державний службовець і всі ті, які мають відношення до державної влади, не могли зловживати своїм становищем, та використовували майно тільки на підставах, передбачених законом. Вважаю, що мої кроки є спробою зменшити ризики корупційних явищ в органах державної влади, підвищити її імідж і в нашому суспільству, і на міжнародній арені.

— Оцініть як правник і голова комітету сьогоднішню ситуацію у парламенті. Які шляхи виходу з неї ви бачите?

— Я, як і всі громадяни України, сподіваюся, що нарешті Верховна Рада України зможе працювати у нормальному режимі.

Через блокування Верховної Ради з боку фракцій Партії регіонів та комуністів втрачено багато безцінного часу, що, безумовно, негативно вплинуло на економічний розвиток України, рівень інфляції та не може не відгукнутися на кожному громадянинові. Блокування парламенту не дозволило нам прийняти низку законопроектів, спрямованих на покрашення добробуту населення, розвиток економіки та наповнення бюджету, збільшення соціальної захищеності населення.

Я глибоко переконаний, що лише за столом переговорів можна знаходити компроміси без висунення ультиматумів та популістських вимог.

А що стосується комітету, то я впевнений, що спочатку необхідно всім депутатам, які виявили бажання працювати в цьому комітеті, прийти на його засідання та почати працювати.