На черговому розширеному засіданні президії Громадської Ради освітян і науковців України (ГРОНУ) розглядалося питання про стан науки і освіти в Україні та посилення ролі громадськості в їх розвитку.

Працівники навчальних закладів, наукових установ, представники законодавчої та виконавчої влади, політичних партій, профспілок, громадських об’єднань звернулися до освітянського загалу, керівництва держави із відповідною заявою.

У ній, зокрема, зазначається, що останніми роками в Україні зроблено певні кроки у стабілізації ситуації в галузі освіти і науки, намітились позитивні тенденції в створенні умов для їх розвитку.

Водночас освітянська і наукова громадськість констатує, що в галузі ще зберігаються негативні явища, які не дають змоги говорити про її перехід у незворотну, стабільну фазу, яка задовольняла б вимоги інформаційного суспільства.

Сучасний стан освіти і науки в Україні, місце, яке вони посідають поміж державних пріоритетів, соціальний статус і суспільне визнання Вчителя і Вченого, рівень їхнього матеріального забезпечення, соціального і правового захисту не відповідають загальновизнаним європейським і світовим стандартам.

Наукоємність промислового виробництва в Україні не перевищує 0,4 відсотка. Понад 90 відсотків продукції, що виробляється, є неконкурентною, а частка високотехнологічної продукції сягає лише 0,1 відсотка світового ринку.

Жодного разу за роки незалежності держави освіта і наука не були профінансовані в обсягах, передбачених ст. 61 Закону України «Про освіту» та ст. 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». У 2008 році проти минулого року дещо знижено відсотки відрахувань від ВВП, які витрачаються на науку і освіту. Водночас під час формування бюджету постійно збільшується обсяг спеціального фонду. У 2008 році він вже становить майже 42 відсотки від загального фонду.

Найбільшим проявом зневаги до освітян і науковців з боку всіх гілок влади став підготовлений Кабінетом Міністрів і затверджений Верховною Радою України та підписаний Президентом Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Всупереч чинному законодавству та рішенням Конституційного Суду істотно обмежуються трудові й соціально-економічні права та інтереси освітян, науковців, студентської молоді. Звужено права наукових та науково-педагогічних працівників на встановлення розміру пенсії. Довгоочікуване освітянами поступове наближення розміру заробітної плати до задекларованого

ст. 57 Закону України «Про освіту» рівня обернулося повним скасуванням державних гарантій. Обмежено права педагогічних працівників сільської місцевості та пенсіонерів з їх числа на забезпечення безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням. Особливої уваги потребує сільська школа, на оновлення і утримання якої слід вдвічі збільшити фінансування.

Значна частина важливих положень указів Президента, рішень уряду стосовно освіти і науки не виконується. Зокрема, це стосується реалізації програм «Вчитель», «Наука в університетах», «Школа майбутнього», «Студентський гуртожиток», матеріально-технічної підтримки ПТО, розвитку позашкільних закладів тощо. Владою нехтується проблема пенсійного забезпечення педагогічних працівників, встановлення його розміру на рівні 80 відсотків заробітку.

Обіцянки політичних партій під час виборчої кампанії докорінно змінити ставлення держави і суспільства до проблем освітян і науковців, піднесення ролі освіти і науки в країні, інноваційного розвитку економіки залишилися лише на паперах.

Руйнує систему освіти і науки недолуга процедура державних закупівель, в результаті якої залишаються голодними діти-сироти, не облаштовуються лабораторії, гальмується ремонт гуртожитків тощо.

Поза увагою Президента, уряду, парламенту, влади на місцях залишаються дитячі та молодіжні проблеми, безпритульні діти. Недостатньо фінансуються, закриваються дитячі кімнати, гуртки в позашкільних навчальних закладах. Недоступними для багатьох учнів, студентів є музеї, театри, виставки, спортивні споруди. Безконтрольними з боку Національної ради з питань радіо і телебачення, Комісії із суспільної моралі практично залишаються електронні та друковані ЗМІ.

За такого ставлення до освіти і науки у країни, суспільства немає майбутнього.

Першим особам держави слід рішуче змінити своє ставлення до галузі та своїми конкретними діями мобілізувати народ на їх піднесення та розвиток заради майбутнього дітей і держави. Конкретними кроками у цьому напрямку мають стати найближчим часом перегляд Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» та внесення до нього відповідних змін, а також перегляд Кабінетом Міністрів пріоритетів освіти і науки у Програмі дій уряду.

Упевнені, що такі дії можуть повернути владі втрачений останнім часом авторитет.

Станіслав НІКОЛАЄНКО, голова ГРОНУ, професор.

Фото Валерія СОЛОВЙОВА (з архіву «Голосу України»).