Жертвами шахраїв дедалі частіше стають люди похилого віку, котрі не втратили віру в безкорисливу допомогу й доброту.

Замість тисячі гривень принесла всі три

82-літня Пелагія Олександрівна, щиро повіривши парубку, який виявив до неї співчуття й запропонував свою допомогу. А познайомилися вони біля магазину, куди пенсіонерка ходила по продукти. Слово за слово й під кінець спілкування парубок довідався про бабусю все, що йому було потрібно. Що живе сама, що перенесла інсульт, хворіє, самотня. Пожалівши її, він розповів, що в місті незабаром відкриють магазин, в якому продаватимуть продукти за пільговими цінами спеціально для пенсіонерів. І навіть адресу магазину назвав — вулиця Оборонна, 19. А потім порадив підійти до дівчини, котра може проконсультувати більш докладно.

Як з’ясувалося, дівчину шукати не довелося. Вона «консультувала» на сусідній вулиці. Пелагію Олександрівну зацікавила інформація, разом із хлопцем вони підійшли до «співробітниці». Та розповіла, що учасникам Великої Вітчизняної війни продукти продаватимуть з великою знижкою, і якщо Пелагія Олександрівна бажає, молоді люди могли б допомогти їй одержати дисконтну картку, на яку можна покласти тисячу й більше гривень і протягом року купувати по ній продукти. Дівчина говорила так переконливо, що пенсіонерка, довго не розмірковуючи й не замислюючись, поспішила додому по гроші. Замість тисячі гривень принесла всі три, які приберегла собі на похорон. Дівчина, відійшовши, почала перераховувати гроші, а її партнер для більшої переконливості зателефонував кудись і продиктував номер посвідчення учасника війни. Коли гроші були перелічені — шахраї миттю зникли. В ошуканої бабусі мало не стався повторний інсульт.

А з конверта випала «лялька»

Декількома днями пізніше схожий випадок стався в Ленінському районі. Жертвою молодої шахрайки стала 70-літня Марія Володимирівна. Жінка похилого віку піднімалася до себе на п’ятий поверх, коли на сходах зустріла незнайому дівчину. «Ви, напевно, Краснова? — звернулася вона до пенсіонерки. — А я з Пенсійного фонду до вас прийшла». Марія Володимирівна запросила дівчину до квартири, завела на кухню, запропонувала чаю. Те, що розповіла гостя, її розхвилювало. Виявляється, у країні триває грошова реформа, а Марія Володимирівна про це нічого не чула. Добре, що соціальна служба про пенсіонерку не забула й береться допомогти обміняти старі гроші на нові. На прохання дівчини Марія Володимирівна принесла паспорт і пенсійне посвідчення, а поки дівчина переписувала у свій блокнот паспортні дані, дістала зі схованки гроші, які збиралася міняти. Гостя перерахувала всю суму, переписала номери купюр, склала їх у конверт. Заклеїла, поставила печатку, наклала свій підпис, а потім написала перелік довідок, які господарка квартири повинна була підготувати до наступного приходу соціального працівника. Перед тим, як піти, гостя попросила показати їй квартиру, а опісля поспівчувала: «Бачу, що вам важко живеться, що ви із чоловіком не здорові, тому не хвилюйтеся — я пришлю до вас співробітницю, і вона допоможе все оформити й поміняти гроші. А поки не розкривайте конверт. Адже гроші всі полічені при вас, номери переписані, все, як треба, оформлено».

Після того, як пішла турботлива співробітниця, Марія Володимирівна вирішила сховати конверт. Взяла його в руки — й зойкнула. Він був зовсім інший — без печатки й підпису, а головне — не такий пухкий. Відчувши недобре, Марія Володимирівна відкрила конверт, а з нього випала «лялька» — нарізані шматочки паперу розміром в українську купюру. Разом із шахрайкою пішли й всі заощадження.

Луганськ.