Сфера земельних відносин зачіпає найнижчі підвалини в суспільстві, інколи потерпаючи від діяльності організованих злочинних угруповань, до яких бувають причетні і працівники територіальних органів. Близько 6 відсотків громадян потребують захисту від свавілля розпорядчих органів та інших структур у вирішенні їх справедливих вимог щодо забезпечення земельними ділянками. Водночас 8,5 тисячі громадян та понад 270 юридичних осіб щороку порушують законодавство, вдаючись до самозахоплень, незаконних операцій із зміни цільового призначення, повторного отримання земельних ділянок з подальшим їх перепродажем тощо. Такі відомості оприлюднив під час колегії у Генеральній прокуратурі голова Держкомзему Володимир Воєводін.

За його словами, є фактом і те, що 25 відсотків земельних ділянок, переданих для особистих селянських господарств та будівництва житла, використовуються нераціонально або не використовуються взагалі, чекаючи інших заходів. Щорічно змінюється цільове призначення близько 8 тисяч гектарів земель лісового фонду та земель сільськогосподарського призначення під індивідуальне житлове будівництво.

Упродовж минулого року органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади ухвалили близько 2670 незаконних рішень, практично трактуючи на свій розсуд земельне законодавство, можливо, з мовчазної згоди землевпорядної служби та інспекції.

Голова Держкомзему вважає, що таким діям сприяє відсутність на законодавчому рівні відповідних норм персональної відповідальності посадових осіб при прийнятті колективних рішень. За його словами, органи місцевих рад та виконавчої влади часто протиправно перетягують повноваження органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У Києві, Сімферополі, Севастополі, Харкові, Миколаєві, Чернівцях створено власні структури поза межами державної служби, що перебрали на себе повноваження Держкомзему. В облдержадміністраціях — управління земельних відносин та реалізації інвестиційних проектів, які намагаються виконувати ті самі функції.

На думку Володимира Воєводіна, порушення породжує, зокрема, наявна структура управління землями держави. Децентралізація у нинішньому її вигляді не є тією ефективною ланкою, що дає позитивні результати. Райдержадміністрації та місцеві ради практично не забезпечують раціональне використання земельних ресурсів та відповідний контроль.

— Міркуйте самі,— каже Володимир Воєводін. — Відсутня генеральна схема використання земель, планування земельним ресурсним потенціалом у районах, зонування земель у межах та за межами населених пунктів... А Київ, Севастополь, жодне з міст обласного підпорядкування не спромоглися провести розмежування земель державної і комунальної власності. Чому? Є прямі амбіції керувати всіма землями в межах населених пунктів.

Ще один шлях до зловживань — існуючий дозвільний порядок на здійснення землекористування та передачу у власність. На думку голови Держкомзему, практика застаріла, громіздка і корупційна. Часто для громадян вона обертається роками митарств по органах виконавчої влади, місцевого самоврядування і витрачанням чималих коштів.