Напрацювання київської міської влади можуть допомогти розвитку українського підприємництва

За підсумками 2007 року Київ — лідер серед регіонів країни за показниками розвитку дрібного і середнього підприємництва. Сьогодні підприємницький сектор столиці — це до 80 відсотків загальної суми надходжень податків і зборів до міського бюджету. Крім того, понад 90 відсотків від загальної кількості нових робочих місць в Києві також створюється завдяки малому та середньому бізнесу.

У столиці ми із самого початку зробили ставку на новий підхід, зміст якого — розбудова сприятливого для підприємців середовища, пріоритетність соціально відповідального бізнесу тощо.

Лібералізація дозвільної і регуляторної систем

За ініціативи профільного управління Київської міської державної адміністрації в листопаді 2007 року розпочав роботу «Єдиний офіс» — міський дозвільний центр, що працює за принципом «єдиного вікна». Завдяки «Єдиному офісу» ми зводимо до мінімуму контакти підприємця та чиновника, встановлюємо єдину процедуру подання заявки та отримання документів дозвільного характеру. І що дуже важливо — встановлюється визначений термін для отримання документів, а отже механізм контролю і відповідальності чиновника за результати роботи.

Наступний крок — створення електронного реєстру суб’єктів господарської діяльності, а також інформаційної системи погодження документів, яка надасть кожному заявнику змогу отримувати інформацію про дозвільні процедури та стан проходження в режимі он-лайн із зазначенням виконавців. У поточному році планується створити єдину електронну базу даних всіх підприємств Києва.

Головне завдання в галузі регуляторної політики — обмежити спілкування чиновників з підприємцями та можливість державних служб втручатися в підприємницьку діяльність.

Ще одне стратегічне завдання — переорієнтувати чиновника з функції контролю на функцію сприяння бізнесу, пов’язати прибуток чиновника з показниками розвитку підприємництва, оборотами грошового, трудового, інтелектуального капіталів та матеріальних активів. Якщо ми на прикладі столиці продемонструємо, що ця ініціатива працює, що підприємець не витрачає робочий час на подолання адміністративних перешкод (за даними Міжнародної фінансової корпорації, вартість робочого часу, який підприємці втрачають через перевірки, — 189 мільйонів гривень на рік), а збільшує доходи місцевої громади, це буде найбільш нищівним ударом по бідності, корупції і злочинності.

Що стосується інфраструктури підприємництва у столиці, то 2008 року ми плануємо звернутись до Київської міськради з ініціативою створити тут бізнес-центр для розв’язання двох найгостріших проблем — дефіциту комерційної нерухомості і нестачі стартового капіталу у початківця для оренди офісу. Можливий варіант — коли бізнес-центр надаватиме послуги віртуального офісу, call-центру та юридичну адресу для тих, хто тільки започатковує власну справу.

Розв’язання нагальних для бізнесу проблем

Київ більше за будь-які міста України займається фінансово-кредитною підтримкою бізнесу. У 2008 році ми плануємо продовжити практику часткової компенсації відсотків за користування банківськими кредитами за рахунок коштів міського бюджету, а також визначити нові орієнтири в цьому напрямі. Зросте і сам фонд кредитування: якщо у 2007 році він становив 190 мільйонів гривень, то у 2008-му — вже 205 мільйонів.

Однак нині варто говорити і про проблеми, які заважають розвиткові столичного підприємництва. Поділяю позицію промислово-підприємницької столичної спільноти, яка виступила з різкою критикою зростання ціни на землю. Рішення Київради збільшити її вартість для промислових підприємств боляче вдарило по їх конкурентоспроможності, поставило під сумнів збереження та розвиток робочих місць у столиці, спричинило проблеми із наповненням бюджету міста, оскільки промислові підприємства забезпечують чверть його надходжень.

Промисловці та підприємці розуміють, що такі дії депутатів пов’язані з намірами вивести дорогу київську землю з промислової сфери та втридорога перепродати під сумнівні комерційні об’єкти. Докладатимемо рішучих зусиль задля того, щоб рішення Київради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та порядку її визначення» було переглянуто, щодо нарахування земельних ставок був запроваджений диференційований підхід. Сумлінні виробничники мають залишатися на своїй землі, а для підприємств, які не створюють робочих місць, не наповнюють бюджет, а живуть тільки за рахунок оренди, неодмінно треба підвищувати вартість земельної ділянки. Необхідно розглянути питання про винесення за межі міста екологічно небезпечних, шкідливих підприємств.

Приєднуюсь до підприємницької громади, яка наполягає на законодавчому врегулюванні проблеми плати за оренду майна суб’єктами підприємництва, і категорично не згодна з діями органів місцевого самоврядування, які розпочали кампанію з тотального перегляду розміру плати за оренду приміщень. Ми будемо наполягати на прийнятті спеціального закону, який регламентував би процес передачі орендованих суб’єктами підприємництва приміщень на конкурсній основі. Він має закріпити обов’язкове попередження орендаря про проведення конкурсу, дотримання його права першочергового викупу, а також урахувати інвестиційні вкладення орендаря під час розрахунку плати (проведення ремонту, благоустрою території тощо).

Ліцензійні умови для суб’єктів грального бізнесу

У сфері грального бізнесу наші ініціативи також стали прикладом новаторського підходу і переведення цієї галузі на цивілізовані рейки.

Завдяки спільним зусиллям Держкомпідприємництва та КМДА у столиці прийнято ліцензійні умови роботи гральних автоматів, тоталізаторів, гральних закладів тощо. Вони стали потужним кроком уперед з виведення гральної сфери з тіні, а також обмеження впливу азартних ігор на дітей та підлітків столиці — найбільш вразливу аудиторію.

Проте, якщо говорити про впорядкування грального бізнесу в масштабах всієї держави, наша мета — це всіма засобами добиватися розробки і прийняття Верховною Радою якісного закону, покликаного детінізувати надприбутки від азартних ігор і вивести казино та розважальні заклади такого типу за межі населених пунктів.

Ринковий характер відносин між державою і підприємцем

На мою думку, відносини між громадянином та державою повинні мати свого роду «ринковий» характер, представляючи собою обмін послугами. Саме на побудову такої моделі і спрямована політика київської міської влади у сфері захисту прав підприємців, в основі якої — постійний діалог з представниками бізнесу та громадськими об’єднаннями підприємницького сектору, насамперед використання пропозицій та ініціатив, розроблених та запропонованих Партією промисловців і підприємців України.

Практика передових держав переконливо свідчить: розвинутий малий бізнес — фундамент економіки та добробуту суспільства. Переконана: в Києві має бути така система регулювання підприємництва, яка стимулювала б людей створювати власний бізнес з упевненістю в тому, що вони не тільки не матимуть перешкод з боку влади, а й отримають організаційну, консультативну, фінансово-кредитну допомогу тощо.

Людмила ДЕНИСЮК,заступник голови КМДА, глава Партії промисловців і підприємців України.