У кожного — свої
«фйолки»Телефоную до давнього приятеля Ігоря, власника невеликої фірми, і ледь стримую образу.
— Ти ж обіцяв мені прислати столяра на дачу, ніяк не дочекаюся тої драбинки...
Ігор тяжко зітхає:
— Та у мене зараз —
«менінгіт», операція «Бульба»! Аж у голові гуде, коли заходжу в цех подивитися, чи мої робітнички на місці. Нема! Поїхали на рідні села, на бульбу. А в мене замовлення горять, клієнти беруть за горло...Операція
«Бульба» відбувається двічі на рік — навесні й восени. Це — щось гірше, аніж стихійне лихо. На Ігоревій фірмі роблять броньовані двері, гаражні брами, ковані балконні решітки. Замовники — круті. Їм Ігор не може зізнатися, що столяри дружно, без попередження, не вийшли на роботу. Звільнити їх? Ха! А де взяти інших? Може, в Португалії? От саме під час операції «Бульба» прийшов суперкрутий клієнт. Щоб не ганьбитися, Ігор спробував... відшити його: назвав утричі вищу ціну. А той і оком не змигнув — погодився. Ігор подався в село по столяра, благав його повернутися, обіцяв сторицею відплатити. Де там! «А що люди скажуть? Бульба не викопана...»Тепер уже я співчуваю Ігореві. А він мені закидає:
— Де ж ти була раніше зі своєю драбинкою?
Гм. Раніше у моїй дачній хатині жили
«квартиранти». Сімейство крихітних пташок звило гніздо... на дверях і дуже галасливо обурювалося моїм вторгненням на «їхню» територію. Сусіди сказали, що то — щаслива прикмета, гріх чіпати. Одне слово, поки пташенята не навчилися літати, я до хати не заходила.Ігор слухає й регоче:
— А ти мені кажеш! У кожного — свої
«фйолки» в голові...Оксана ТЕЛЕНЧІ.
Друге народження
«Тернополя»Цей літературно-мистецький громадсько-політичний журнал знову почав виходити після дванадцятирічної перерви. На зорі незалежності він був значною подією у культурному житті не лише області. Видання багато зробило для повернення заборонених і призабутих імен письменників-земляків, надавало свої сторінки молодим авторам. Потім через брак коштів журнал припинив існування. І ось знову прийшов до читача. Поки що наклад
«Тернополя» — 500 примірників. Гроші на друк виділили спонсори. Головний редактор журналу Богдан Мельничук вважає, що це тільки початок і видання відновить популярність на вищому витку.Любов ЛЕВИЦЬКА.
