Питання, що стосуються аліментів, їх розміру та порядку виплати, часто стають проблемними у буденному житті. Їхня детальна регламентація та врегулювання ніколи не будуть зайвими ні для забезпечення дитини, ні для того з подружжя, з ким залишилася дитина.

У 2005 році шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України законодавець встановив, що мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку. Це повинно було сприяти більшій захищеності і забезпеченості дитини, батьки якої не захотіли продовжити спільне сімейне життя. Однак на практиці все виявилось не так просто. Державні виконавці часто стикаються з проблемою виплати аліментів, які були призначені судом до прийняття відповідних змін. Зокрема, вони, керуючись статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», по-різному трактують порядок стягнення аліментів, коли розмір визначений у відсотковому відношенні до доходів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (норма, що діяла раніше). Відповідно дійсний розмір аліментів може бути меншим, ніж встановлено законом сьогодні.

З метою врегулювання даного питання ініційовано закон «Про внесення змін та доповнень до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо врегулювання порядку стягнення аліментів)», який зараз перебуває на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя. Основною метою його є вдосконалення порядку виконання рішень судів про виплату аліментів.

Які конкретно зміни пропонуються? Головним чином встановлюється, що під час стягнення аліментів, які визначаються у відсотковому відношенні до доходу, їх розмір за один місяць не може бути менший, ніж той, що встановлено Сімейним кодексом, тобто 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ця цифра застосовується і при обчисленні заборгованості з виплати аліментів. Також проектом пропонується внести норму, що під час проведення стягнення аліментів у відсотковому відношенні до заробітку (доходів) відрахування провадиться із фактичної заробітної плати, але розмір аліментів все одно не може бути меншим ніж 30 відсотків. У разі неможливості стягнення аліментів у цьому розмірі, адміністрація підприємства, установи, яка провадила стягнення нараховує заборгованість по аліментах.

Це головні зміни, що пропонуються у вказаному законопроекті. Їхня доцільність незаперечна. Адже матеріальна норма, впроваджена в рамках Сімейного кодексу, потребує процедурного підґрунтя, як і будь-яка інша. Саме тому прийняття вказаних змін є необхідною умовою для надійного та ефективного захисту прав та інтересів дітей, їх морального та фізичного розвитку.