Засаджено перші гектари на горах, постраждалих від минулорічних пожеж у кримських лісах. Вигоріло тоді в зеленій перлині півострова понад тисячу гектарів дерев особливо цінних порід. Найстрашнішими були пожежі, які охопили Алупкинське й Оползневе лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Та пожежа не лише випалила багатовікові сосни та поверхневий шар землі, а й забрала життя лісників, що гасили вогонь. Сім тисяч сосен і кедрів посадили учасники акції. До літа висадять ще 200 гектарів. Тоді забуяють 750 тисяч нових дерев.

Водночас лісники продовжують свою важку роботу: прибирають спалені дерева, до яких вдається підступитися на крутих схилах, перетворених пожежею на лісоповал. Вікові сосни, що згоріли на скелях, досі нагадують про трагедію, яка відбулася тут минулого літа з вини необачного харків’янина-туриста, котрий одним сірником завдав збитку півострову на 91 мільйон гривень. Така ціна людської необережності.

З метою озеленення півострова вирішено проводити регулярні суботники до кінця травня з залученням волонтерів і преси, а озеленення знівечених пожежами гір — упродовж усього року, який для колективу Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника ювілейний. У тридцять п`ятий рік свого існування когорта хранителів цієї безцінної перлини кримського узбережжя, яку очолює директор підприємства Володимир Капітонов, згадує, що родовід їх почався ще в 1797-му, коли була організована Нікітська казенна лісова дача. Перше лісове влаштування в сучасних кордонах заповідника почалося в 1843 році. Площа його становила 14 176 га й після численних змін на сьогодні становить 14 523 гектари.

Важливість цієї зеленої оази біля моря — справжніх легень рекреаційного Криму, важко переоцінити. Видове біорозмаїття місцевої флори й фауни здавна приваблює вчених, дослідників, туристів з усіх усюд. Близько 60% площі вкриває хвойний ліс, представлений переважно сосною кримською. По двадцять і сім відсотків відповідно дубових і букових лісів. На відносно невеликій території нараховується аж 1 363 види рослин, що становлять 65% видів, які є в гірського Криму, і майже третину видів України. 75 різних тутешніх рослин занесені до Червоної книги України. Лише ендеміків тут близько десяти відсотків. Багатий і тваринний світ. Косуля європейська, дикий кабан, кримський підвид лисиці, зайці, миші, їжаки. А ще ж безліч птаства, цикад, сила-силенна різних метеликів, жуків... Тому тут ведуть активну еколого-просвітницьку діяльність. Водять екскурсантів до водоспаду Учан-Су, скель Шишко й Алімшутка, гори Ай-Петрі, Чортових східців, Срібної альтанки... За кращу організацію активних форм туризму колектив заповідника посів перше місце на останньому республіканському конкурсі «Кримська перлина».

Але за туристами, яких значний наплив, потрібен постійний нагляд — неорганізовані групи зазвичай залишають після себе купи сміття, через необережність і недбалість спричиняють пожежі. Тож лісники пов`язують Ялтинський заповідник не стільки з напрочуд мальовничими краєвидами, як з клопотом через часті нищівні пожежі. А посушливий клімат сприяє виникненню спалахувань, тому пожежонебезпечний період тут стартує не з квітня, як загалом на півострові, а починається вже з березня й триває до кінця листопада.

— Дієвості протипожежних вахт заважає недостатнє фінансування заповідника, а звідси — й нечисленний склад державної лісової охорони. Дуже болюче питання підготовки до нинішнього пожежонебезпечного сезону — придбання спецтехніки й інвентарю, — бідкається Володимир Капітонов.

У період підготовки цьогорічного бюджету лісники прохали виділити хоча б півмільйона гривень на протипожежний інвентар, та Держкомітет лісового господарства України не знайшов такої можливості. Тож ялтинці намагаються вирішити проблему самотужки. На щастя, відгукнулася Ялтинська міськрада: оплатила шість пожежних авто. За спонсорські кошти придбали 20 ранцевих вогнегасників і 15 мобільних радіостанцій. Нині лісники добиваються придбання камер відеостеження за лісами. Проблема й у тому, що після мінулорічних пожеж повністю зношені й вийшли з ладу сотні метрів пожежних рукавів, попсовані водобійні стовбури, ранцеві обприскувачі. Тож прохання про допомогу залишаються актуальними досі.

Нині колектив упритул приступив до вирішенням проблеми доставки води, що дуже важливо, особливо коли полум`я спалахує у важкодоступних горах. Вже знайшли водойму на приватній території, запросили господаря до співробітництва. Власними силами намагаються створити ще дві водойми на Ай-Петрі. Танучими снігами з вершин гір наповнюють невелике озеро. Продовжують наполегливо розробляти площі, які вигоріли. Визначають подальшу долю постраждалих дерев. Ті, що не вдається відновити, вирубують. Ці роботи теж вимагають коштів: на відновлення лише одного гектара заповідного лісу потрібно щонайменше п`ять тисяч гривень.

Роботи попереду неміряно, тож 35-річчя заповідника тут зустрічають невпинною працею. Адже й загалом по Криму минулого року лісівники вперше посадили понад тисячу гектарів нових лісів, удвічі більше, ніж позаторік. А раніше спромагалися засаджувати на півострові всього по 200 га щороку.

Нині плани оновлення лісів такі масштабні ще й тому, що лише в результаті недавніх пожеж і ураганів на півострові утворилося понад 100 га пошкоджених лісових насаджень. Тож вирішено висадити протягом року більше тисячі гектарів лісів, а з наступного — спромогтися саджати вже майже дві тисячі гектарів зеленого друга.

Фото автора.