Чи часто влада розуміє вас з півслова? Найшли що питати! Ми внизу, а влада нагорі, і до неї, навіть найменшої — сільської, достукатися важко. Тільки й чути з кабінетів: грошей нема!..

А ось у Лідії Дмитрієвої, директора Летичівської районної центральної бібліотечної системи, та в Ярослава Сторожука, сільського голови з Грушківців, повне порозуміння. Потреби грушковецької бібліотеки не відкинуто на десятий план. Тож і не доводиться пані Лідії просити сільського голову про увагу до бібліотек на території сільради.

Навіщо в селі читати? А є потреба! Бо хто володіє інформацією, той володіє світом. А селяни часто потерпають саме через нестачу інформації. Та й для душі пожива потрібна.

Нині в районі 33 бібліотеки, за кілька років жодної не скорочено. Та загроза все ж залишається, каже Лідія Дмитрієва. Раніше районна ЦБС сама виділеними коштами розпоряджалася. Знали добре, де треба підлатати дах, куди книжок докупити. Ділили далеко не розкішний бюджет на всі установи системи. А тепер бібліотеки перейшли на баланс сільрад. ЦБС знає, як і раніше, де є проблеми, та допомогти не може. Бо й сама — в приміщенні з пічним опаленням, де важко затримати тепло. Тільки нині довели газ до Летичева, з’явилася надія: хоч головну районну читальню нарешті обігріють. А як по селах? Усе тепер залежить від першої особи на селі. У бібліотек начебто «подвійне» керівництво. З одного боку, ЦБС вимагає покращувати роботу, з другого, буває, від бібліотекаря просто відмахуються.

А Ярослав Сторожук, грушковецький сільський голова, може служити для інших взірцем ставлення до сільського храму мудрості. Не бувало ще, щоб він та рада урізали видатки бібліотеці. Його самого часто в бібліотеці зустрінеш. Здобуває голова вже третю вищу освіту. Бо як інакше, каже він, грамотно керувати сільською громадою? Є ще один секрет у Сторожука. Він написав книжку. Грушківці — село, де в роки останньої війни зродилося потужне оунівське підпілля. Пан Ярослав зібрав спогади свідків, архівні документи і видав своє «Збунтоване село» — про повстанський рух на Поділлі. А нині бібліотеки пишуть книгу про голод 1933-го в районі, проводять чимало виховних заходів. Ярослав Сторожук дбає, щоб влада підсобляла їм коштами. А в ЦБС заглядає завжди, як їде до райцентру.

Хмельницька область.

На знімку: Лідія Дмитрієва та Ярослав Сторожук.

Фото автора.