Пристрасті довкола контрактної армії

Під час дочасних парламентських виборів скасування строкової служби з 2008 року було однією з обіцянок політичних сил, котрі утворили в новому парламенті більшість, а також одним із пунктів коаліційної угоди. Однак у жовтні 2007 року Президент Віктор Ющенко оголосив призови до вітчизняних Збройних сил у квітні—травні та жовтні—листопаді 2008 року, наголосивши при цьому, що в Україні є законодавча база, за якою перехід на контрактну службу в армії має відбутися не раніше 2010 року: так визначено в державній програмі розвитку Збройних сил та оборонній стратегії. Президент пообіцяв, що останній призов до лав українського війська буде восени 2009 року, а в 2010 році армія повністю перейде на професійну основу. Проте на розгляді у парламенті перебуває проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу (щодо скасування строкової військової служби та переходу на військову службу за контрактом)».

Представники коаліції — група народних депутатів із БЮТ (Андрій Портнов, Андрій Кожем’якін, Олександр Скибінецький та інші) — ще в грудні 2007 року також внесли на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо скасування строкової військової служби та перехід на військову службу за контрактом з 1 січня 2008 року. Проте цей законопроект згодом було відкликано — змінилися плани і в нового уряду на чолі з Ю. Тимошенко. 7 березня міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що розпочато погодження нового законопроекту про контрактну службу у Збройних силах. За словами глави оборонного відомства, законопроект, який буде запропоновано, міститиме серйозні новації і його буде винесено на широке обговорення у суспільстві.

19 березня Кабінет Міністрів ухвалив Основні напрями реалізації державної політики щодо соціальних гарантій військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, згідно з якими міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручено завершити перехід на контрактну службу до 2010 року. Затверджені урядом основні напрями також передбачають право вибору місця проходження військової служби для контрактників, відновлення права військовослужбовців на безоплатний проїзд до місця проведення чергової відпустки, поступове збільшення грошового забезпечення (мінімальна зарплата контрактників становитиме 1200 грн.), щорічний безоплатний медичний огляд, вступ поза конкурсом до державних вищих навчальних закладів та ін.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони на своєму засіданні 19 березня після бурхливого обговорення рекомендував парламентові відхилити законопроект про завершення переходу Збройних сил України та інших військових формувань на комплектування особового складу військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом. Проте дискусія на цю актуальну тему триває: комітет ініціює проведення 22 квітня у сесійній залі парламентських слухань з порядком денним: «Про стан переходу Збройних Сил України на контрактну основу».

Петро СИМОНЕНКО (КПУ):

— Проблема переходу на контрактну армію гостро турбує суспільство. Своїм законопроектом я передусім привернув увагу колег до того, що було використано під час виборів. Що ж ми формуємо у суспільстві, коли то заявляємо, що призову вже не буде, а військова служба буде контрактною, а потім, прийшовши до парламенту й до влади, відмовляються від своїх обіцянок? Потрібно рішенням Верховної Ради чітко визначатися спільно з Кабінетом Міністрів, Міноборони щодо поступового переходу на контрактну армію, затвердити чітку й зрозумілу програму і покласти край популізму. Розроблений законопроект саме й передбачає такий механізм. До того ж цей проект закону примусить Кабінет Міністрів детальніше й реально подивитися на механізми того, що треба зробити для соціального захисту і тих, хто звільнятиметься з армії, і хто працюватиме в ній у нових умовах.

Під час реформування Збройних сил передусім треба враховувати те, як забезпечити обороноздатність держави. Бо якщо не буде обороноздатності, про яку незалежність та суверенність можна взагалі говорити?

Анатолій ГРИЦЕНКО («НУ—НС»):

— Завершити перехід військових формувань Збройних сил України на контрактний принцип комплектації військовослужбовцями уже в 2008 році практично неможливо. По-перше, малоймовірною є пропозиція виділити з держбюджету у цьому році близько 49,5 млрд. гривень на його реалізацію. По-друге, на зведення фонду службового житла, яким необхідно забезпечити військовослужбовців-контрактників по всій Україні, знадобиться п’ять—сім років. І по-третє, застарілі системи озброєння та техніки на сьогоднішній день для людей, які вирішили пов’язати своє життя з професією військового, мають не дуже привабливий та надійний вигляд.

Олександр КУЗЬМУК (Партія регіонів):

— Постає щонайменше п’ять запитань, які унеможливлюють прийняття цього закону. Перший аспект — фінансовий, де взяти 49,5 млрд. грн.? Другий — соціальний, створення умов для служби контрактників та їхній соціальний захист. Третій — суто військовий. Служба за контрактом не повинна бути примусова і вона має бути організована, тож треба уточнити законодавчо і статут Збройних сил, і обов’язки контрактників. Ще один аспект — демографічний. Як привабити молодих людей до служби в армії, коли, скажімо, в недержавній приватній охороні середня зарплата становить близько тисячу доларів?

Торік приріст контрактників становив усього приблизно дві тисячі чоловік —призвано п’ять тисяч, звільнено — три. З першого січня цього року прийнято на службу 881, а звільнено 633 чол. Виходить так: прийшов до армії, його розмістили, одягнули, нагодували, дали зарплату, зброю, а він побігав декілька років по полігону й утік, може, ще і вкравши. Ми ж не виховали ту людину, яка приходить до армії, не просто заробляти, а служити так, як потрібно. Альтернативи комплектуванню армії за контрактом нема. Але за один рік це не робиться. І одним передвиборним гаслом це питання не вирішити, бо наслідки будуть страшні. У тому, що пропонує Кабмін, є багато корисних речей, але є й неприйнятні. Скажімо, контракт лише на два роки. Усі пропозиції треба профільтрувати у Верховній Раді й винести на затвердження нову державну програму, яка кардинально розв’яже проблему.

Микола ПЕТРУК (БЮТ):

— Армія може бути контрактною уже в 2009 році. І вона не буде дуже великою — всього-на-всього буде 116 тисяч військовослужбовців, тоді як на початку 90-х армія становила 900 тисяч. Так, на контрактну армію безперечно потрібні кошти. Але набрати 44 тисячі військовослужбовців за контрактом не буде великою проблемою. Приміром, повітряні сили у нас уже на 85 відсотків є контрактними. Не треба й одразу збільшувати зарплату вп’ятеро. Зараз достатньо заплатити військовослужбовцю за контрактом 2,5 тисячі — і вже буде черга. Кажуть, що контрактникові, як тільки він поступає на службу, потрібно виділяти житло. Але наведіть приклад, в якій армії всі військовослужбовці за контрактом мають власне житло? Я бував у першій бронетанковій дивізії у США — там усі військовослужбовці живуть за межами своєї дивізії, наймаючи житло. Й у німецькій армії військовослужбовці також не одразу отримують службове житло. Це не питання завтрашнього дня — має бути довгострокова програма на 10—15 років. Бо коли говорять про потребу в 49 млдр. грн. на контрактну армію, то 50 відсотків цих коштів потрібні на будівництво житла, щоб уже за два—три роки усі військовослужбовці за контрактом мали житло. Дай Боже, щоб ми дали житло тим офіцерам, які вже звільнені й досі не мають квартир. На мій погляд, програма, затверджена Президентом України, про перехід до 2010 року на контрактну армію, — реальна.

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ (блок Литвина):

— В умовах, коли держава не виконує своїх функцій, — ані політичних, ані соціальних, ані економічних — говорити про такий кавалерійський наскок годі. Треба серйозно відпрацювати механізм і серйозно приготуватися до переходу на контрактну армію. Так, армія може розглядатися як працевлаштування. Але кого? Який фізичний, моральний і духовний стан тих людей, хто приходитиме на військову службу? І з якою зброєю — брежнєвських часів? До цього питання треба підійти комплексно. Хоча, безперечно, треба робити перші кроки.

Юрій ЄХАНУРОВ, міністр оборони:

— Питання реформування української армії залежить безпосередньо від збільшення бюджетного фінансування. Все питання — в бюджеті. Контрактна армія — це дорого.

Юліана ШЕВЧУК.