Вибоїни на дорозі знань

У Сумах відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти «Про хід виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Сумської області законів «Про освіту» та «Про загальну середню освіту».

Сумщина не випадково була обрана місцем виїзного засідання. Адже «болячки», притаманні українській загальноосвітній школі, чи не найбільше сфокусовані саме в цьому регіоні. Одна з найактуальніших проблем, які сьогодні існують у вітчизняній освіті, — малокомплектні школи. В Сумській області, яка з цього показника — на другому, «лідируючому», місці в державі, їх, наприклад, більше 53 відсотків. А в окремих районах, зокрема Путивльському, — на одну повнокомплектну припадає шість(!) «малогабаритних» шкіл. До того ж майже у половині з них функціонують лише 1—3 класи. Звідси і «рівний доступ до якісної освіти». Учні початкової ланки в сільській місцевості замість передбачених навчальним планом 20 годин гризуть граніт наук аж «цілих» п’ять годин на тиждень, а старшокласники замість 30 годин навчаються усього вісім. Тож, аби хоч якось зарадити ситуації, в районі пішли шляхом створення восьми опорних шкіл, до яких з навколишніх сіл учнів доставляють транспортом. Сумські освітяни озвучили на засіданні комітету страшну своїм цинізмом цифру: через демографічний колапс за останні п’ять років у регіоні було закрито 52 загальноосвітні школи. Однак, схоже, це тільки квіточки, адже в наступному навчальному році в області піде в небуття ще 29 шкіл.

На заклання чужому дяді, — наголошували учасники засідання, — віддана державою й позашкільна освіта. Через відсутність фінансування сьогодні нею на Сумщині охоплена заледве третина учнів, переважно в містах, загальноосвітніх школах.

З таким ставленням до талантів, зазначив голова Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало, Україна за три-чотири роки геть вичерпає свій інноваційний потенціал, що, в подальшому призведе до занепаду вищої школи, а відтак — науки, самобутньої української культури. Якщо сьогодні, — наголосив народний депутат, — завдяки багажу, набутому ще до незалежності, Україна входить у п’ятірку провідних математичних держав Європи, то за такого підходу, природничі науки в кращому разі невдовзі можуть розраховувати лише на пишні похорони. Кричущим фактам близької агонії немає ліку. Один з них безпосередньо навів Володимир Полохало: через повсякденне «опікування» держави її науковим потенціалом сьогодні у «тіні» тільки українських кібернетиків працює більше 25 тисяч!..

Істотно знижує рівень загальноосвітніх знань, передусім у природничій царині, відсутність у більшості українських загальноосвітніх шкіл природничо-математичних кабінетів і лабораторій. На Сумщині, наприклад, такими кабінетами укомплектована лише кожна четверта школа, причому майже у половині — обладнанням середини минулого століття. Через їхню відсутність місце практичних занять вже давно зайняли інформативні уроки. Бо торік, приміром, з бюджету не профінансували бодай одного шкільного природничого кабінету в країні. Щоб хоч трохи зарадити справі, сумські освітяни власним коштом створили шкільну пересувну природничу лабораторію. А районів в області — «всього» 18!

Через байдужість попередніх українських урядів до освітянських проблем, — з болем наголошували промовці, — майже повністю девальвовані статус і роль педагогів, передусім у сільській місцевості. Розв’язання багатьох інших нагальних проблем освіти і сьогодні здебільшого декларуються державою. Взяти хоча б забезпечення шкільними підручниками учнів других і сьомих класів, які переведені на нові навчальні програми. Сумські школи були «ощасливлені» ними лише напередодні зимових канікул, та й то не в повному обсязі.

Важко назвати державною і програму «Шкільний автобус», опосередковано спрямовану на підвищення якості освіти сільських школярів. З автобусами влада ще сяк-так дає собі раду (за чотири роки дії програми сільські школи регіону укомплектовані ними наполовину. — Авт.), а ось кошти на їхнє утримання та ремонт, на оплату водіїв і медперсоналу змушені шкребти по засіках місцеві бюджети.

Тож з метою запобіганню деградації загальноосвітньої школи Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти прийняв на виїзному засіданні цілу низку рішень. Зокрема, рекомендував Кабінету Міністрів вжити термінових заходів щодо збереження загальноосвітніх навчальних закладів та розглянути можливість зменшення нормативів кількості в класах для сільських загальноосвітніх шкіл з п’яти до трьох учнів з одночасним внесенням відповідних змін до чинного законодавства про освіту. Рекомендовано вирішити питання про фінансове забезпечення позашкільної освіти за формульним розрахунком, як і загальної середньої та дошкільної освіти, збільшити коефіцієнт на фінансування утримання одного умовного учня в сільській місцевості, у повному обсязі забезпечити фінансування випуску шкільних підручників. Рішенням також передбачено проведення протягом 2008—2010 років широкомасштабного педагогічного експерименту всеукраїнського рівня з апробації сучасних технічних засобів навчання для забезпечення навчального процесу з природничо-математичних дисциплін, впровадження державних стандартів на технічні засоби навчання, а також забезпечення заходів зі створення національної індустрії з виробництва сучасних технічних засобів навчання і наукових приладів для навчальних закладів та наукових установ...

Під час виїзного засідання народні депутати побували в Роменській спеціалізованій школі І—ІІІ ступеня №1, відвідали Інститут прикладної фізики НАН України, ознайомилися з виробництвом наукових приладів вищої складності у ВАТ «Селмі».