Cучасний стан і перспективи вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування обговорювали за «круглим столом» в Інституті законодавства керівники секретаріату Верховної Ради Автономної Республіки Крим та секретаріатів (керуючі справами) виконавчих апаратів обласних, Київської та Севастопольської міських рад під час триденного стажування у столиці.

Інститут, за словами його директора, академіка Академії правових наук, доктора юридичних наук, професора Олександра Копиленка, працює за двома напрямами. А саме — здійснює наукові дослідження (моніторинг ефективності чинного законодавства, впровадження міжнародних стандартів, доступ і участь громадян у законотворчому процесі тощо) і готує кадри для законодавчої роботи, зокрема фахівців державного управління. Окремим питанням є співпраця з комітетами Верховної Ради. Крім того, інститут активно розвиває міжнародні зв’язки, має низку цікавих проектів, скажімо, щодо Євро-2012. З огляду на все це О. Копиленко закликав представників місцевої влади активно долучатися до законотворчого процесу — співпрацювати з народними депутатами, а до інституту направляти інформацію про те, як на місцях виконується законодавство.

«Основна проблема, — зазначив О. Копиленко, — це нестабільність законодавства, до якого постійно вносяться зміни». З ним також погодилися представники з регіонів.

Під час «круглого столу» активно дискутували зміни до законів «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо взаємовідносин між місцевими державними адміністраціями та районними і обласними радами) та «Про місцеві державні адміністрації» (щодо питань організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій).

Аналізуючи стан законодавства, головний консультант інституту Раїса Мінченко закцентувала увагу на тому, що Україна — одна з перших держав на пострадянському просторі, яка має окремий розділ у Конституції, присвячений місцевому самоврядуванню. Щоправда, нині, за її словами, можна вже говорити про недосконалість відповідного закону, який діє 11 років. Бо протягом цього часу змінилася не лише виборча система, а й форма правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську.

Внісши 8 грудня 2004 року зміни до Основного Закону, зробили крок вперед і декілька кроків назад, стверджував Віталій Волошин (Одеса). Місцеве самоврядування, за його словами, не зовсім гарантується. «Сильні регіони — сильна держава. А Україна — це не лише Банкова», — наголосив він. Областям, на переконання В. Волошина, треба надати право вирішувати самостійно місцеві питання, тоді фінансові і природні ресурси раціонально розподілятимуться.

Олександр Пашенцев (Луганськ) вважає: те, що закладено в адміністративний устрій, — бомба уповільненої дії. Оскільки немає тлумачення «адміністративно-територіальної одиниці». Крім того, за його словами, повноваження мають підкріплюватися фінансово.

Місцеве самоврядування не може бути на тому рівні, на якому нині існує, зазначив Валентин Крока (Рівне). «Сьогодні виконавча влада має право, а самоврядування — обов’язки», — констатував він. А так не має бути, якщо ми орієнтуємося на Європу і прагнемо дотримуватися Хартії про місцеве самоврядування.

«Я двадцять років борюся за права місцевого самоврядування, але безрезультатно», — заявив Олександр Литвиненко (Полтава). Прикро, коли голова адміністрації звітує про молоко, врожай, гарні показники, словом, за те, що він не робив, а за свою роботу йому сказати, зазвичай, нічого, — наголосив представник з Полтави.

Підсумовуючи розмову, директор інституту Олександр Копиленко зазначив, що насамперед має бути концепція місцевого самоврядування, «де чітко визначити, що хочемо, а потім вносити зміни».

Учора представники регіонів ознайомилися з роботою Чернігівської міської ради, комунальних підприємств обласного центру і місцевих рад Козелецького району. А сьогодні планують обмінятися думками із членами парламентських комітетів з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, а також з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Керівники секретаріатів міських рад сподіваються, що народні депутати врахують їхні пропозиції і нададуть місцевому самоврядуванню більше прав.