Я не прихильниця ляпасів. Вчитель у школі чи викладач у навчальному закладі не має права розпускати руки і у такий спосіб тримати дисципліну на заняттях. Але в даному випадку я повністю підтримую автора Світлану П-ну («А «мажорів» не гріх і лупцювати?» («Голос України» за 8.02.08). Вважаю, вона діяла адекватно обстановці.

По-перше, студенти, які кинулись в бійку, не прагнули залагодити конфлікт. Де гарантія, що ця бійка не призвела б до більш складних наслідків?

По-друге, оскільки «мажори» всі виховані в обстановці вседозволеності, безкарності (ми розумні, здібні, кращі від інших), викладач словами зупинити їх не міг. Потрібен захід неадекватний, щоб припинити безлад в аудиторії. Коли людина зомліє, її б’ють по щоках, щоб привести до тями, або бризкають холодною водою. Води під рукою не було...

Можна знайти чимало прикладів, коли в певних ситуаціях люди діють, застосовуючи силу відносно агресора і це тільки йде на користь. Вважаю вчинок викладача мужнім, тобто суто чоловічим. Гадаю, «мажори» замисляться: з людьми, які не мають їхніх статків, треба рахуватись.

А виховання лозиною за царя педагогічним не назву.

Любов ГРІНЧЕНКО, учителька із 37-річним стажем.

Новоград-Волинський

Житомирської області.