Захистити права засуджених

Автор законопроекту (реєстр. № 2151) народний депутат В. Швець зазначає, що «документ підготовлено з урахуванням стану справ, що склався у сфері виконання покарань, та з метою більш ефективного забезпечення захисту прав засуджених осіб в установах виконання покарань, гуманізації кримінальних покарань і умов їх відбування, що сприятиме створенню позитивного іміджу України за її межами». Законопроектом, за його словами, зокрема, пропонується «встановити максимальні терміни утримання підсудного під вартою як запобіжний захід; змінити складову мети Кримінально-виконавчого кодексу, а саме: здійснення кари і створення умов для виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів (чинним кодексом передбачено лише виправлення та ресоціалізацію засудженого)». Зміни також передбачають заборону стосовно дискримінації засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, сімейного становища або за іншою ознакою. Проектом пропонується розширити повноваження щодо громадського контролю. Так, без спецдозволів допускаються на території установ виконання покарань члени Європейського Комітету із запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання та глави і члени спостережних комісій. Крім того, таке право будуть мати міністр юстиції України, а також за його дорученням посадові особи Міністерства юстиції, його територіальних підрозділів. Документом пропонується скасувати утримання жінок у дільницях посиленого контролю; передбачити, що засуджені можуть отримувати правову допомогу також і від близьких родичів; привести розмір мінімальної жилої площі на засудженого у відповідність до європейських стандартів, а саме: 4 кв. м проти діючого — 3 кв. м; збільшити кількість телефонних розмов (замість однієї розмови на місяць встановити розмови без обмежень). Законопроект передбачає виключення вимоги щодо обов’язковості праці засудженого; надання дозволу на отримання посилок без обмежень, а засудженим, що перебувають у колоніях з мінімальним рівнем безпеки, — на отримання кореспонденції без її перегляду; пом’якшення умов відбування покарання неповнолітніми; зміну умов утримання для засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо звільнення від відбування покарання.

***

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону «Про оплату праці» та до розділу другого Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (стосовно оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету).

Законопроектом (реєстр. № 2128), внесеним народними депутатами В. Харою, М. Папієвим, Я. Сухим, пропонується поновити редакцію статті 13 Закону «Про оплату праці», що діяла до січня 2008 року, згідно з якою оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, має здійснюватися на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів, а не актів Кабінету Міністрів, як передбачено на 2008 рік. Водночас передбачається скасувати відповідну норму у статті 66 розділу другого Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

***

Комітет Верховної Ради з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо вдосконалення процедур банкрутства та особливостей ліцензування діяльності арбітражних керуючих).

Урядовим законопроектом (реєстр. № 2148) пропонується внести зміни до законів «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», які спрямовані на подальше вдосконалення процедур банкрутства та ліцензування діяльності арбітражних керуючих. З метою вдосконалення процедур банкрутства, підвищення ролі держави під час провадження у справах про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, проектом, наголошувалося на засіданні комітету, зокрема, передбачається «вдосконалення механізмів ліцензування та підвищення відповідальності арбітражних керуючих, здійснення контролю за їх діяльністю» тощо. В законопроекті регламентовано положення, спрямовані на посилення контролю з боку державного органу з питань банкрутства за виконанням арбітражними керуючими повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів під час провадження у справах про банкрутство підприємств-боржників. Передбачено, зокрема, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснює державний

орган з питань банкрутства шляхом проведення планових та позапланових перевірок додержання ними вимог законодавства, що регулює діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Застосування норм проекту, вважають народні депутати, має «забезпечити вжиття своєчасних і більш ефективних заходів з відновлення платоспроможності державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків».