Днями театр імені Франка прощався з народною артисткою України Юлією Семенівною Ткаченко-Задніпровською. Серце актриси зупинилося 21 березня, до 80-літнього ювілею вона не дожила всього 4 місяці.

Юлія Семенівна народилася в акторській сім’ї. Свій творчий шлях розпочала на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка одразу після закінчення київського театрального інституту. Вона належала до славної когорти франківців, яким випало щастя розбудовувати українське сценічне мистецтво у складні повоєнні часи. Майстриня працювала поруч з фундатором театру Гнатом Петровичем Юрою та іншими корифеями національної сцени, імена яких стали легендами.

Більше 50 років її ім’я для багатьох прихильників мистецтва театру було синонімом не просто високого професіоналізму, а й справжньої театральності, вишуканості художнього смаку. Глядачі пам’ятають її ролі: Антігону Софокла, Леді Макбет У. Шекспіра, дружину Ярослава Мудрого Інгігерду в п’єсі «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, Кассандру Лесі Українки, Вассу Желєзнову М. Горького. Ці ролі ввійшли до золотого фонду українського сценічного мистецтва.

Неоднозначна Клер Цаханасян з вистави «Візит старої дами» за п’єсою Ф. Дюрренматта у виконанні Юлії Семенівни відкрила для українського кону нову театральну естетику. Своєю роботою актриса довела, що український театр спроможний існувати в контексті світового. Тут зустрічалися дві театральні школи: глибоко-психологічна й школа епічного театру, від чого вистава набувала поліфонічного звучання. Абсолютно іншою, незнаною, просякнутою м’якою іронією постала її леді Хеф з вистави «Бал злодіїв» Ж. Ануя. «Прем’єра» Кромвелла, де вона зіграла роль Фант, колишню зірку Бродвею, здивувала віртуозністю і легкістю, з якою актриса провела глядача у найпотаємніші нетрі людської душі і довела, що над істинним талантом час невладний.

Роботу в театрі Ткаченко-Задніпровська протягом 20 років поєднувала з викладацькою діяльністю. Спочатку в студії при Національному театрі імені Івана Франка, а з 1986 року — на кафедрі акторської майстерності Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Нині практично не існує жодного театру в Україні, де б не працювали учні Юлії Семенівни — корифея української сцени, яка щедро й щиро віддавала свій талант, свої знання, свою наснагу не тільки рідному колективу, а й сприяла подальшому розвитку сценічного мистецтва України.

Колектив Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Фото Юрія ВЕНГЕРЕША.