На цукровому ринку спостерігається тенденція до зростання оптових цін, що призводить до подорожчання солодких кристалів у роздрібній торгівлі у квітні—травні. На сьогодні в східному регіоні країни дрібнооптова ціна на цукор коливається від 4,60 до 5 гривень за кілограм. У Криму — від 5 до 5,50. Значні оптові партії (від 20 тонн) у західному регіоні коштують 3,30—3,50 гривні за кілограм, на сході —3,60—3,80, в центрі — 3,60 гривні за кілограм.

Слід зазначити, що ціна багато в чому залежить також від кількості імпортованого цукру на українському ринку, зокрема з Білорусі. На тлі очікуваного дефіциту цукру в наступному році (600 тис. тонн) є тенденція до поступового зростання цін. Власне, нічого надзвичайного в цьому немає. Достатньо проаналізувати події, які відбувалися на внутрішньому солодкому ринку упродовж двох останніх сільськогосподарських сезонів, щоб зрозуміти закономірність нинішніх реалій. Згадаймо, позаторік галузь виробила 2,7 мільйона тонн цукру, тобто, за приблизного споживання у 2 мільйони тонн, країна мала профіцит солодких кристалів у півмільйона тонн. Оптові ціни на солодкі кристали були нижчі від їх собівартості, значна кількість виробників, особливо на сході, так і не змогла вчасно розрахуватися із заготівельниками цукрових буряків. Найкраще, на мій погляд, з цього скористалася роздрібна торгівля, адже цукор на прилавках магазинів все-таки дорожчав. Це стало особливо помітно влітку минулого року, коли почали зростати ціни на більшість товарів продовольчої групи.

Сам факт перевиробництва утримував торгівлю від своєчасного укладання контрактів на 2008 рік, тоді як минулий сезон для цукровиків уже був іншим, ніж попередній. По-перше, стрімке зростання цін на природний газ і пальне, добрива та сільгосптехніку істотно підняло собівартість продукції. По-друге, вирощування цукрових буряків для виробництва цукру вже не витримувало конкуренції з вирощуванням інших сільськогосподарських культур, передусім — зернових, тому й посіяли значно менше. По-третє, і торік не обійшлося без кліматичних сюрпризів, третину посівів вибили пилові бурі, селяни не мали змоги їх пересіяти. Отже, якщо 2006 року галузь спромоглася підняти виробництво цукру приблизно на 35 відсотків і знизити ціни на нього, то вже торік більш як на 30 відсотків обсяги виробництва цукру скоротилися. За звітністю Національної асоціації цукровиків — 1,8 мільйона тонн. Це дало підстави деяким експертам прогнозувати певний дефіцит цукру на ринку навесні 2008 року і спонукало потужні агрохолдинги оптимізувати схеми його збуту на внутрішньому ринку для того, щоб, скажімо, усунути посередників. Але, повторюся, поки не вичерпалися запаси цукру сезону 2006 року, торгівля воліла працювати у поточних цінах, позбавляючи цукрозаводи можливості реалізовувати більш дорогий цукор сезону 2007 року. Тепер перехідні залишки вичерпалися, і виробники почали реалізовувати більш дорогий цукор, отже, не слід дивуватися, що зростають оптові ціни.

Поза тим, ситуацію драматизувати не варто і принаймні передчасно. Адже зростання оптових цін на цукор напередодні посівної безперечно посилить привабливість вирощування сировини для його виробництва, а прогнозувати подальшу динаміку цін на цукор до посівної — справа невдячна. Багатьох зараз цікавить, як позначиться на цінах вступ України до СОТ і поява на ринку цукру-сирцю. Умови для українських виробників за ставки ввізного мита у 50 відсотків мають їх влаштовувати, оскільки оптова ціна цукру-сирцю на ринку тоді буде на рівні 3800-4000 гривень за тонну. За деякими прогнозами, таких висот вона може сягнути вже до початку літа.