Останнім часом події довкола ЦВК — перенесення засідань, гучні заяви і вимоги п’ятьох членів комісії відставки свого голови — дають всі підстави стверджувати про кризу в цьому органі. Яка ж насправді ситуація в ЦВК, розповів сам голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал.
— Мене, як голову ЦВК, хвилює та ситуація, яка склалася. Криза у Центральній виборчій комісії спровокована зовнішніми подіями, але коріння її в тому, що ЦВК віддзеркалює процеси в політичному середовищі.
Загалом ця криза значною мірою прогнозувалася. Навіть, якщо хочете, програмувалася законом. Адже цей склад Центральної виборчої комісії сформовано за так званим квотним принципом — члени комісії йшли фактично як делегати від конкретних політичних сил. Я переконаний: це неправильно. Однак, з іншого боку, якщо приймуть закон, в якому прямо не буде передбачено квотування, знову ж таки домовлятимуться політики і пропонуватимуть свої для них кандидатури. Отже, справа не в ліках, а в хворому. Якщо він безнадійний, то для нього немає ніякої панацеї.
Якщо політики не погодяться, що з ЦВК так не можна, то нічого не вийде. Не можна ЦВК розмінювати задля якогось окремого рішення. Дехто мені може сказати:
«Ти не зміг!». Так, вибачте, як можна керувати річкою? Або керованою ззовні стихією? Цю кризу можна спробувати розв’язати або хірургічно, тобто змінити весь склад і відповідний закон, або шляхом серйозних домовленостей політиків. А ЦВК у грубих формах використовувати не треба.— Як уникати таких протистоянь? Як цю проблему розв’язати на законодавчому рівні, які є прогалини в чинній законодавчій базі?
— Зробити щиро і знайти відвертий варіант. Наприклад, змінити закон, де передбачити: голова Центральної виборчої комісії — посадова особа, яку призначають на певний, визначений термін. Не без того, щоб встановити способи суспільного і державного контролю за його діяльністю. До речі, вони існують у багатьох країнах, де голову ЦВК можна змістити тільки на основі судового рішення. Інші члени Центрвиборчкому — прямі делегати від партій, тобто не є держслужбовцями.
ЦВК — це орган, який значною мірою вирішує політичні питання. Ви зверніть увагу на таке: третину його складу можуть становити не юристи. А як можна від
«не юристів» вимагати юридичних рішень?!І ще цікавий момент. Законодавство допускає триваріантне голосування членів ЦВК: за, проти, утримався. Однак, скажімо, в суді такого немає, представник Феміди не може утримуватися. А у нас, членів ЦВК, є можливість зайняти нейтральну позицію. Буду відвертим: я не спостерігав такої ситуації, коли реакція будьякого члена ЦВК була б неадекватною відповідній партійній позиції.
— Вас також називають
«людиною Президента»...—
Я не займаю позицію певної політичної сили. Так, мені закидають, що я нібито «президентська людина». Але що це може означати? Як людина я лояльний до посади Президента України і до Віктора Андрійовича Ющенка як до людини взагалі й до людини, котра обіймає цю посаду. Але я ніколи не плутав лояльність з професіоналізмом. Як казав один давній грек: «Платон мені друг, але...». У мене є прямий зв’язок з главою держави. Щоправда, цей телефон дзвонив два або три рази — і не з моєї ініціативи. Так, ми зустрічалися — були різні розмови, але підтримки у Ющенка я не шукав. Важко і не потрібно виправдовуватися, особливо на безпідставні звинувачення. Я собі давно вивів формулу: собаки гавкають, а Шаповал іде.— Однак нині важко сидіти у своєму кабінеті і мовчати, коли п’ять членів комісії ініціюють вашу відставку?
— Під час позачергових парламентських виборів не лунало жодної пропозиції мені звільнитися. Було певне протистояння в ЦВК, довелося багато чого
«клеїти», та я не хочу згадувати — це історія.Не знаю, як можна було писати цей
«лист п’ятьох». Відповідні члени ЦВК знають закон і знають, що діють провокативно. Сьогодні вони намагаються показати, який нехороший Шаповал, а пізніше, сподіваюся, по одному вибачатимуться. Всі їхні закиди про те, що я не призначаю засідань, — неправда. Або ще написали у згадуваному листі: «Події, які розгортаються протягом останніх днів, є безпрецедентним випадком беззаконня в діяльності державних органів, що являє собою серйозну загрозу демократії та конституційним правам і свободам громадян». Це пафос. А найкращий прийом для будь-якого пасквіля — наповнити його пафосом. Поставили «питання про голову ЦВК». Запитую: яке питання хочете винести на засідання ЦВК? Мовчать. Стосовно голови що ви хочете? Ми, кажуть, поки що не ставимо питання...Загалом цей
«лист п’ятьох» з’явився як реакція на ініціативу про проведення службового розслідування стосовно заступника голови ЦВК Ж. І. Усенко-Чорної. Поясню. На одній з останніх нарад члени комісії почали одне одному висловлювати претензії. Зокрема, вони стосувалися низки доручень, які давала Ж. Усенко-Чорна протягом чотирьох днів, поки я був у відрядженні. І розмова набула гострого характеру.«
Колеги, — заспокоюю, — щоб якось вас розвести, давайте проведемо службове розслідування». Немає питань, кажуть. Це було сказано у п’ятницю о 16 годині. Того самого дня були вирішені організаційні питання щодо проведення розслідування, а в понеділок я підписав відповідне розпорядження. Але за декілька годин до цього з’являються заяви п’ятьох членів ЦВК: голову треба усувати.Пропоную публічно Усенко-Чорній: давайте разом подамо заяви про звільнення за власним бажанням, я готовий це зробити прямо тут. Ні, каже вона, я делегована політичною силою. Ще пропоную: давайте, якщо з 15 членів комісії 8 висловлять мені недовіру, я подам у відставку за власним бажанням. Якщо ж голосують проти вас — ви подаєте у відставку. Ні, знову каже, я делегована політсилою. Дивна позиція: мовляв, ти йди, а я залишуся.
— Протягом десяти місяців на вас чинили тиск ззовні?
— На мене чинити тиск — безрезультатно. Після тих подій, які відбулися в ЦВК, — заяву не подам. Ні в якому разі не продемонструю якусь слабкість. Тим більше слабкості ніякої немає. Я подам у відставку за власним бажанням тоді, коли сам вирішу. Можливо, це буде в кінці травня, можливо, раніше. Якщо відверто, не відчуваю, що мій професійний потенціал тут, у ЦВК, затребуваний. Коли я сюди йшов, то погодився з третього разу. Тоді мені важко було відмовити. Тут я
«кризовий» менеджер. Пожежний. Але іноді так буває, що з відрами бігаю, а води немає... На щастя, у мене міцна підтримка з боку секретаріату комісії.На жаль, деякі члени ЦВК забувають, що ми всі в одному човні. Я завжди закликав: спілкуйтеся нормально, по-людськи, частіше ходіть один до одного. Нас, як космонавтів перед запуском, не перевірили на сумісність. Відверто кажучи, мені фактично дали і заступників, і секретаря. Дуже важко налагоджувати професійні, службові стосунки, коли той або інший член комісії намагається діяти через голову голови.
— У Конституційному Суді було працювати легше?
— Мені подобалася робота в Конституційному Суді. Ця діяльність звичайно мала аналітичний, і тому — творчий характер... Прикро, що нині Конституційний Суд займає позицію страуса. Тому що питання про реєстрацію (депутатів Київради) давно було б зняте, якби постановили відповідне судове рішення. Коли я працював у КС, у нас була зовсім інша практика. Ми не затягували з прийняттям рішень, ніхто з суддів не йшов у відпустку або на лікарняний, коли розглядалися резонансні справи. А нині така позиція: є проблема — у відпустку або щось інше, може розсмокчеться. Якщо є резонансна справа і суспільне очікування — закрийте її, прийміть будь-яке рішення. Готовий стверджувати: нинішній склад КС жодного разу не поспів до суспільної витребуваності.
Якщо це така колективна та індивідуальна поведінка, то нехай вони почують позицію судді у відставці: це не тільки безвідповідальна, а й непристойна поведінка. Якщо гостра суспільно-політична тема, яка знаходиться у сфері компетенції КС, відкрита, то збурюється суспільство, збурюється політикум. Єдиний спосіб її закрити — проявити професійність і суспільну відповідальність (якщо вони є) і прийняти рішення. А ми чуємо лише посилання на удавану складність справи...
Записала Наталя ЯРЕМЕНКО.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
