Нічиїх уряд не визнає

 Уряд затвердив рамкову угоду між НАК «Нафтогаз України» і російським «Газпромом» — про принципи, а не дрібниці.

Де-факто загальнодержавний баланс звели з профіцитом (перевищенням доходів над видатками) в 150 мільйонів гривень при тому, що планували його дефіцит у 4,6 мільярда гривень. Добра робота пояснюється висхідною динамікою ВВП (у лютому — 6,7, за січень—лютий — 5,8 відсотка) і успішною боротьбою зі схемами ухиляння від сплати податків. План із бюджетних надходжень перевиконано за 26 джерелами з 42. Попри те, що прогнози міністра фінансів Віктора Пинзеника стосовно профіцитності державного бюджету справдились, а внесок Державної податкової адміністрації до казни країни зріс на 35 відсотків проти відповідного періоду минулого року, Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко не задовольняють темпи податкових надходжень, вона наполягає на їх збільшенні удвічі-тричі. Це добре, зважаючи на те, що всі соціальні програми фінансуються саме з бюджету. Не надихнуло б тільки це стягувати з підприємців частину ПДВ у вигляді передоплати, що вже стверджують анонімні джерела в самій ДПАУ. Це найгірше, чого можна очікувати, бо тоді уряду буде складно порозумітися з бізнесом, що, судячи зі зниження обсягів податків від більшості фінансово-промислових груп, для нього дуже важливо. Стягувати податки — одне, а вибивати їх, застосовуючи драконівські штрафні санкції, — інше. Можна, замість примножити податковий «врожай», його розгубити. Так само в уряді мають зважати на те, що такого роду «адміністрування ПДВ» опосередковано стимулюватиме зростання споживчих цін.

Загальному фіскальному результату, поза сумнівом, посприяла відмова уряду від векселів з ПДВ при імпорті товарів. Відомо, що уряд підготував законопроект, який взагалі скасовує використання векселів при розмитненні імпортних товарів. Такий радикальний підхід раніше заперечували в секретаріаті Президента (мовляв, це вимиватиме обігові кошти підприємств, гальмуватиме надходження інвестиційного імпорту тощо). Мало того, доручення повернути вексельні розрахунки з НДС на кордоні зобов’язує відповідний указ Президента країни. Поза тим швидко нормалізований ритм його відшкодування з бюджету (відшкодовано 4,06 млрд. грн. ПДВ), обіцянка Мінфіну вже з квітня спростити, власне, цю процедуру, а найголовніше — гостра потреба розширити видаткову частину під час перегляду бюджетних показників, може спонукати Віктора Ющенка віддати ці фіскальні клопоти на розсуд уряду і парламенту, що і логічно, і правомірно.

У щоквартальному макроекономічному консенсус-прогнозі Мінекономіки вперше висловило сумнів у тому, що урядові Юлії Тимошенко до снаги втримати інфляцію у рамках 10 відсотків. Це зрозуміло — з огляду на обмежений вплив навіть жорстких монетарних засобів, до яких доволі ефективно вдається Нацбанк. Це логічно — з огляду на опосередкований тиск на бізнес світових цін на енергоносії та продовольство, нестабільність американського долара тощо. Це тим більш прикро, що уряд змушений протистояти інфляції за умов, коли її збурюють лукаві бізнес-групи. Серед тижня довелось послухати представника одного міноритарія (власника 1,5 відсотка акцій) «Укртатнафти». Коментуючи незграбну спробу представників держави провести акціонерні збори на Кременчуцькому НПЗ, він наполягав на тому, що, мовляв, бику не дозволено те, що Юпітеру. Так палко наполягав, що, зрештою, переплутав ці персонажі. Символічно, бо, схоже, він відчував себе Юпітером. А хто б утримався, якби за ним стояла бізнес-група, що контролює левову частку видобутку нафти і газу в країні?! І реєстратор цінних паперів кількох десятків найбільших енергокомпаній, у тому числі енергогенеруючих та обленерго, від якого залежить правомочність зборів! На цьому можна заощаджувати шалені гроші, бо відпадає потреба купувати енергоактиви. А можна тримати державу-Юпітера на короткому повідку, бравуючи тим, що дотепер 18,3 відсотка акцій компанії є спірні, а тому держава не проведе загальних зборів і не поміняє менеджмент. Представники держави до кінця тижня наполягали, що збори таки відбулися, а міноритарій заперечував, оскільки був упевнений, що у «Нафтогазу України» немає 61 відсотка акцій, потрібних для проведення зборів. Поза тим Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Генпрокуратури, підтвердивши законність прав держави на 18,3 відсотка акцій компанії «Укртатнафта». Бик, хоч би що він там вважав, таки не Юпітер. Прем’єр-міністр повідомила про намір призначити на Кременчуцькому НПЗ державний менеджмент. Можливо, це рішення ще доведеться захищати в суді. Але, якщо його реалізують, то невдовзі російська «Татнафта» може змінити своє ставлення до найбільш перспективного переробника нафти і відновить поставки сировини, які вона припинила від жовтня минулого року. Це має посприяти стабілізації оптових цін на нафтопродукти, які різко зросли минулого тижня, змусивши Мінпаливенерго подбати про підготовку традиційного меморандуму з нафтотрейдерами.

Тиждень показав, що уряд не погодиться з будь-якими зазіханнями на суверенні права держави. І це справляє враження. Мало хто очікував, що він наважиться коригувати й без того позитивні для України завоювання на переговорах з «Газпромом». З’ясувалося, однак, якщо справа того варта, уряд не вагається. Усі його поправки до рамкової угоди захищають український газовий ринок і споживачів від диктату посередників. У часі й просторі. Приміром, передбачається, що дочірня або афільована компанія з «Газпромом» цього року не зможе постачати українським споживачам більше, ніж 7,5 мільярда кубометрів газу, що узгоджується з принципами конкурентного законодавства. Або присутність на ринку «Росукренерго» обумовлюється жорсткими календарними рамками. Всі поправки свідчать про те, що, попри рамковий характер угоди, вона не містить дрібниць, а поступатися принципами уряд не має наміру, бо йдеться не тільки про мільйонні бариші, а й про енергобезпеку країни. І це, визнайте, чогось таки варте! А чого саме — скаже «Газпром».