Зробити доброго лука чи змайструвати стрілу Володимир, здається, умів від народження. Та й узагалі до всякого ремесла руки в нього здатні. Може сам і одяг пошити, і чоботи. Тільки чомусь навіть із такими рідкісними талантами в житті не щастило. Ще донедавна родина дуже бідувала. Дарма, що був готовий робити будь-яку роботу. Коли прийшов з армії — наймався худобу пасти влітку. Тепер і худоби в районі майже нема. Як каже сам Володимир: «Жадібні були на шматок хліба з маслом». Якось друг дитинства запросив його подивитися на атракцію, що її запровадили в Старій фортеці. Екскурсантам тут можна було постріляти з арбалета. Володимир побачив, як горять очі в численних гостей, коли вони тримають у руках цю старовинну зброю. «От би ще козаки тут господарювали», — казали відвідувачі пам’ятки. «А що? — загорівся Володимир, а друг Юрко, котрий тут працював, підтримав його. — Спробую-но я відростити оселедця». Вийшов він розкішний, ніби Володимир і справді все життя був козаком, і діди-прадіди його тільки те й робили, що в походи ходили. А коли взявся розшукувати коріння роду, то саме це й підтвердилося: Чепелюк — відоме на Січі прізвище. Так став персонажем нічних театралізованих екскурсій. А вдень ходив заводити годинника на ратуші.

Відтоді у Володимира Чепелюка немає відбою від запрошень до фотографування, в кіно. А як на купальському святі спробував «вогнем дихнути» (щоправда, вуса трохи обсмалив), то став неймовірно популярним. Характерник та й годі! Вислухавши пораду місцевого підприємця Ростислава Яреми, подався оформлятися в бізнесмени. Облаштував розважальний тир. Найбільше радощів від того дітям. Гуртка, в якому б навчалися стрільбі з лука, в місті немає. Ось і йдуть до козака Чепелюка, якого кожен знайде в Старому місті біля кафе «Під брамою». А про гурток Володимир нині вже серйозно міркує, збирається поїхати за порадами до відомої спортсменки в Чернівці.

Хмельницька область.

Фото автора.