Ранкове засідання 20 березня

Учора Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк розпочав засідання з повідомлення про те, що у відповідь на заяву Партії регіонів про ситуацію у Харкові туди виїхав заступник голови СБУ. Зі слів парламентського голови, нині зроблено все, аби деполітизувати становище. Тільки-но перевірку буде завершено, у сесійній залі зможуть заслухати звіт про її результати — і В. Наливайченко, і О. Медведько висловили готовність приїхати у Верховну Раду, якщо народні депутати цього побажають. Потім на прохання «НУ—НС» та БЮТ було оголошено перерву для консультацій.

Після того, як депутати знову зібралися в сесійній залі, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк спробував поставити на розгляд президентський законопроект про вдосконалення Правил дорожнього руху. Однак у залі залунали обурені вигуки. У виступах від фракцій думки народних депутатів розділилися. Приміром, Юрій Кармазін («НУ—НС») пропонував народним обранцям проголосувати за анулювання результатів голосування закону про державні закупівлі. Олександр Лавринович вимагав розглядати проект змін до Конституції й ліквідувати Тендерну палату. А В’ячеслав Кириленко наголосив, що «НУ—НС» підтримає порядок денний лише за умови, що в нього включать проект закону про скасування депутатських пільг. А Володимир Литвин повідомив, що згідно з Регламентом, після перерви на прохання обох фракцій їх представники мають пояснити народним депутатам, для чого саме вони її вимагали. Тоді керівник БЮТ Іван Кириленко розповів: у перерві коаліціанти зійшлися на тому, що парламентарії мають повернутися до розгляду законів про держзакупівлі, а також скасування депутатських пільг та недоторканності.

Під час обговорення Голові Верховної Ради було подано заяви від Партії регіонів і Комуністичної партії про перерву, однак депутати зуміли порадитися просто в сесійній залі і, не перериваючи засідання, погодилися виступити із заявою. Представниця Партії регіонів Ганна Герман звернулася до народних обранців з проханням підтримати родину українського хлопця, який загинув у «натовському Косово». Необхідність зробити це в сесійній залі вона пояснила тим, що керівництву країни доля наших миротворців байдужа. Свідченням цього, на думку Ганни Герман, є другий лист до керівництва НАТО, підписаний Президентом і Прем’єр-міністром.

Після виступу політика народні депутати заслухали міністра МВС Юрія Луценка. Він повідомив, що трагедія, яка сталася в Косово, на думку української сторони, є наслідком невдало спланованих військових маневрів. Адже там усього було поранено 102 особи. Окрім того, за інформацією Юрія Луценка, учора ще шість поранених українських військових лежали в лікарні, але їм не було зроблено необхідних операцій. Якщо ситуація не зрушить з місця, то вже сьогодні потерпілих заберуть в Україну. Водночас міністр повідомив, що загиблому військовому медичну допомогу було надано вчасно. Однак на нього прийшовся увесь удар ручної гранати — це убезпечило товаришів хлопця, але сам він отримав несумісні із життям травми. На думку Юрія Луценка, це лихо мало б об’єднати депутатів. Він наголосив, що наші миротворці перебувають у Косово, виконуючи Місію ООН. Міністр МВС запевнив, що з приводу трагедії проведуть службове розслідування. Також від партнерів вимагатимуть надання гарантій безпеки нашого підрозділу. Юрій Луценко наголосив, що Україні слід виділяти більше коштів на належну підготовку миротворців.

Зрештою, представники практично всіх партій висловили переконання, що миротворцям слід повернути скасований у них торік статус учасників бойових дій. У сесійній залі лунали також вимоги відкликати наших військових. Однак Юрій Луценко попросив утриматися від таких рішень. У відповідь Голова Верховної Ради повідомив, що вже сьогодні ситуацію в Косово розглядатимуть на засіданні РНБО. Він запропонував повернутися до цього питання у стінах парламенту після його завершення.

Олександр Єфремов повідомив, що Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради, який він очолює, не вбачає підстав для продовження розгляду питання про внесення змін до Конституції, які стосуються скасування депутатської недоторканності. Тому депутати перейшли до розгляду питання про включення до порядку денного і направлення на розгляд Конституційного Суду зазначеного проекту змін. За це проголосували 226 народних обранців. З боку опозиції посипалися звинувачення, мовляв, голосували картки людей, які, згідно з даними секретаріату Верховної Ради, перебувають у відрядженнях. Зокрема, називали прізвища депутатів Федорчука і Кравчука. Однак ті виявилися присутніми в залі. Натомість коаліція звинуватила, що від Партії регіонів голосує картка Раїси Богатирьової, якої в залі немає. Опозиція повідомила, що надалі вимагатиме поіменного голосування з приводу принципових питань (очевидно, маючи на увазі голосування рукою). Опозиційний проект змін про скасування недоторканності до порядку денного не включили — для цього забракло лише декількох голосів.

Після незначної перерви народні депутати приступили до вирішення кадрових питань.

Надія СМІЯН, Дмитро СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

Думки з приводу

Микола Рудченко (Блок Литвина):

— Ми за те, щоб недоторканності були позбавлені всі сім тисяч державних службовців, які нею володіють, в тому числі і Президент України. В крайньому разі — як виняток — можна залишити недоторканність Президента, і тільки його одного, як посадової особи, котра представляє інтереси України й на міжнародному рівні. Особливо це питання стосується роботи гілки судової влади.

Михайло Мироненко (Партія регіонів):

— Запропонований нами законопроект, не тільки на наш погляд, а й на думку інших фракцій, найсправедливіший і найпрогресивніший. Позбавлення недоторканності всіх чиновників вищого рівня дасть можливість встановити міру їхньої відповідальності перед законом. Однак сьогодні позбавлення недоторканності не є наріжним каменем, сьогодні це просто політичний привід для «Нашої України» виконати виборчі обіцянки. Це — елемент виборчої кампанії Президента. Сьогодні є більш невідкладні законопроекти.

Марина Перистенко (КПУ):

— Позиція нашої фракції однозначна — зняття недоторканності з усіх категорій державних службовців. У тому числі і з Президента, і з народних депутатів. Ми вважаємо, що наявність депутатської недоторканності перетворює депутатів на маріонеток. Однак, я вважаю, що сьогодні коаліція не зацікавлена у знятті такої недоторканності з усіх. Якщо виникне ситуація, коли реальним буде позбавлення імунітету тільки народних депутатів, у своєму голосуванні ми орієнтуватимемося за ситуацією. Утім, наполягатимемо на вирішенні цього питання і щодо інших категорій захищених. У першу чергу — судових органів, на роботу яких надходить найбільше скарг від виборців.

Петро Ющенко («НУ—НС»):

Я не беруся спрогнозувати, як спрацює цей механізм, особливо в нашому теперішньому середовищі. А воно досить ірраціональне. Що стосується самої проблеми, то кожен із варіантів може мати місце. Все в цьому світі можна вдосконалювати. Безперечно, дані законопроекти треба розглядати, а питання вирішувати. Ми про це говорили і на виборах. А зняття депутатської недоторканності — це тільки перший крок. І достатньо благородний. Але найголовніше — результат. Ми дивимося трохи далі — ліквідація недоторканності дасть можливість прийти у всі галузі діяльності професіоналам. Прийдуть юристи, економісти, релігійні діячі, які працюватимуть на країну.

Сергій Подгорний (БЮТ):

— Я гадаю, до цього треба ставитися філософськи. Законопроекти «Кириленка—Кириленка» направлено на розгляд Конституційного Суду. Те, що Партія регіонів вносить на розгляд ще й питання недоторканності суддів та Президента, потребує вивчення. Судова система у нас не зовсім досконала, але я не думаю, що починати потрібно зі скасування недоторканності суддів. Якщо другий законопроект буде доопрацьований і набере в сесійній залі 226 голосів, його теж можна буде направити на розгляд до Конституційного Суду.

Якщо буде політична воля, то вже у вересні ми зможемо проголосувати за зняття недоторканності 300 голосами. Працюватимемо з Партією регіонів, щоб вони все-таки долучилися до цієї процедури.

Петро МЕЛЬНИК.