Влаштовуватися на роботу «під прапор» для українських моряків давно стало нормою. Численні крюїнгові компанії, що, мов гриби, розплодилися в морських містах країни, навперебій запрошують моряків попрацювати на іноземних суднах. Зарплата пристойна, відношення до українських моряків у судновласників доброзичливе — наші земляки зарекомендували себе як працьовиті, грамотні фахівці.

І тому, коли одеська крюїнгова компанія «Фоксмарин» оголосила про набір екіпажу для роботи в африканській державі Бенін, бажаючих довго шукати не довелося.

Капітан Василь Парій і старший помічник Олександр Авраменко разом з екіпажем прибули в порт Котону. Там українців швиденько переправили на судно, де вони мали працювати чотири місяці.

Втім, залізну іржаву коробку тільки з великою натяжкою можна було назвати судном — виявилися зруйнованими вантажні магістралі, паромагістралі, електрокабелі. Головний двигун не працював, чотири локатори були «сліпими». З усього устаткування — два біноклі, гіроскоп і анемометр. У двох вантажних танках було дві тонни залишків попереднього вантажу — рідини невідомого походження. І найголовніше — на судні не працювала система пожежогасіння. З таким технічним озброєнням не те що в океан, навіть у сільський ставок небезпечно було виходити в рейс. Про що капітан Василь Парій і повідомив негайно судновласникові. Той пообіцяв у найкоротший термін відремонтувати судно й довести його до технічних кондицій.

За словами старшого помічника капітана Олександра Авраменка, на судні не було медикаментів, постільної білизни, робочого одягу. Привезені для команди яйця й м’ясо виявилися тухлими, рис — із хробаками. Питної води було зовсім мало.

Крім українців на борту перебували десять філіппінських моряків, яких умови також не влаштовували.

Два тижні судну не дозволяли пристати до берега, і воно дрейфувало на відстані 13 миль від суші. А пізніше капітанові надійшла команда завантажити танкери судна нафтою й перевезти її в одну з африканських держав.

Капітан Василь Парій одразу відчув, що судновласник замислив небезпечну гру із законом — він просто втягував екіпаж у контрабандну діяльність. Підозра посилилася, коли була отримана команда замазати назву судна й написати нову.

Судновласник розлютився, коли почув від капітана, що команда не виконуватиме протизаконні накази, і пригрозив зняти його з судна.

Але українські моряки, а екіпаж родом з Одеси, виявилися не боязкого десятка й не злякалися погроз судновласника. Капітан зв’язався з посольством України в Нігерії, з МЗС. Ситуація з українськими моряками набула міжнародного розголосу, і судновласник вирішив повернути екіпаж на Батьківщину за свій рахунок.

Сьогодні українські моряки в Одесі готуються до судових процесів, сподіваючись на відшкодування матеріальних і моральних збитків, завданих їм компанією-судновласником.

Одеса.