Нововведення неприпустиме

Шановна редакціє! Від багатьох друзів, учителів і від себе особисто дякую улюбленій газеті за порушену гостру тему про шкільний курс «Толерантність». Ми цілком солідарні з автором — нововведення неприпустиме. Вважаємо пропоновану програму навмисним розтлінням молоді, нехтуванням наших традицій і культури.

Моя бабуся закінчила 4 класи церковнопарафіяльної школи, далі області не виїжджала, а на сівозмінах зналася не гірше за агрономів. Деякі навіть радилися з нею. Погоду прогнозувала точніше від метеослужби й на весь рік.

Мама писала вірші. Багато читала. Знала багато чого зі шкільної програми. Любила математику. Допомагала нам вчитися.

Старший брат друкувався в газетах. Сестри теж небайдужі до літератури, творчості, аналізу. Досягли успіхів.

Це все була сільська школа. А тепер?

Знизилася якість знань дітей, зате тепер диплом можна купити. Інші принципи. Інша мораль. У школі онуки перевантажені, «бунтують» проти несправедливості вчителів.

Ось такі міркування зумовила публікація Івана Ілляша «Ще школі толерантності й бракувало» («Голос України» за 9.02.2008).

Валентина ДАНЦЕВА.

Макіївка Донецької області.

Арифметика

Навчання одного студента у ВНЗ ІІІ—ІV рівня акредитації коштує державі: 2006 р. — 5 944 гривні; 2007 р. — 6 816,7 гривні; 2008 р. (проект) — 9 670,8 гривні.

За три останні роки кількість студентів, що навчаються за рахунок держави, зросла із 40 до 59 відсотків.

На сьогодні в Україні налічується понад 560 студентів на 10 тисяч населення, що є середньоєвропейським показником.

Саджають за парти

Уряд Великої Британії планує побудувати 20 університетських містечок, розрахованих на 10 тисяч студентів. Основна мета — залучити до навчання молодь, яка працює. Нові університетські центри дадуть змогу студентам навчатися недалеко від дому, без відриву від роботи.