Результати «Всеукраїнського конкурсу підручників-2008» досі не затверджені Міністерством освіти та науки. Випуск підручників для 8 класу 12-річної школи, отже, під загрозою.

Декілька місяців освітню громадськість турбує ця ситуація. Конкурс, оголошений 13.09.07, відбувся, проведено низку відповідних процедур, передбачених положенням про нього. Відповідно до положення працювали експерти — прозоро і демократично. Можливість будь-яких маніпуляцій виключалась. Тобто, було все зроблено, щоб уникнути зловживань. Експерти надали свої висновки до міністерства, потім створені предметні комісії їх узагальнювали. Переможців визначили і, знову-таки привселюдно, назвали. Список щасливих володарів державних коштів на друк підручників для 8 класу оголосили 14 грудня 2007-го у газеті «Освіта України». Здавалося б, усе! Та залишилась маленька формальність. Список переможців треба було затвердити на міністерській колегії протягом тижня. На жаль, цього не сталося! Усі учасники проекту, м’яко кажучи, здивовані грубим порушенням закону.

Міністерство освіти офіційно мовчить. Як відомо, будь-яке тривале мовчання з важливого питання стає благодатним підґрунтям для поширення чуток. Отже, з’явилися підстави казати про те, що на початку лютого 2008-го в МОНУ працювала інша робоча група з узагальнення матеріалів (?!) конкурсу, переможців якого визначено. За два дні (!) «журі» переглянуло всі надані примірники. Підручники-переможці відправлені «на доопрацювання», а підручники-аутсайдери раптом, ні сіло ні впало... рекомендовані до видання. Чесно кажучи, пишу і не вірю, що все це — правда. Перше, що спадає на думку — ось воно викривлене дзеркало антикорупційної боротьби, що начебто ведеться в країні загалом і освітянській сфері зокрема.

Правових механізмів того перегляду результатів я не знаю. До того ж «демократичність» цих дій просто вражає. Яка «робоча група»? Звідки вона взялась? Якщо її призначив міністр освіти, то... У положенні про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників такої процедури не передбачено. Передбачено, що результати конкурсу треба було затвердити через тиждень після їх оголошення, тобто ще торік. Та замість цього якісь «експерти» переглянули більше двох сотень підручників за одну ніч, і показали, що правові норми насправді нічого не варті, а варто лише чиєсь бажання надати кошти тим видавництвам, «яким треба». А справжні експерти, до речі, навіть не отримали грошей за роботу. На проведення конкурсу витрачено величезну кількість державних організаційних та бюджетних ресурсів. Виявляється, також марно. Порушено принцип гласності. Втрачається авторитет органів державної влади, а міністерство тим часом відмовчується.

Ситуація з друком підручників завжди була непростою, кожного року конкурс проходив із скандалами. Але такого ще не було! Схоже, не тільки діти не отримають підручників, а й зневірені видавництва та автори не братимуть участі в сумнівних оборудках під назвою «конкурс». Про яку освітню реформу можна говорити, якщо в Міністерстві освіти таємно, невідомо якими «спеціалістами», нехтуючи усілякими правилами і положеннями, практично в ручному режимі «призначаються» до друку заздалегідь кимось визначені підручники?

Ольга ПАШИНІНА, журналіст.

Харків.