Чи поліпшить стосунки між гілками влади і чи зробить прозорішою та чіткішою вертикаль влади ухвалення нової редакції Закону про Кабінет Міністрів України, що є одним із пунктів коаліційної угоди? Наскільки заполітизовано питання про дочасні вибори в Києві? Чи це прояв розвитку демократії в державі? З цими запитаннями наш кореспондент звернувся до народних депутатів.
Микола Кравченко (КПУ):
1. Ми не просто повертаємо, а й у жорсткішій формі віддаємо Президентові владу. Нова редакція закону про Кабінет Міністрів фактично знищує норми Конституції, які перетворили Україну на парламентсько-президентську країну, з чим Президент не може погодитись і намагається взяти реванш, перекреслити законом внесені конституційні зміни. З ухваленням цього закону Президент авторитарно все вирішуватиме в системі виконавчої влади, до того ж триватиме знищення органів місцевого самоврядування. Уже триває посилення президентської влади за рахунок воєнізованих структур — відновлюється національна гвардія, яку прибрали за Кучми, надано необмежені функції державній службі охорони. Тож про яку демократію можна говорити?
2. Спочатку треба ретельно вивчити матеріали з перевірки діяльності столичної влади, побачити, чи є там факти розкладання або порушення закону, і тоді робити висновки.
Валерій Писаренко (БЮТ):
1. Саме для об’єднання сесійної зали, щоб не породжувати нових конфліктів, ми готові голосувати за законопроект про Кабінет Міністрів. Він не вирішує всіх проблем. Мало того, в законопроекті є моменти, які потрібно вдосконалювати, зокрема щодо участі секретаріату Президента в діяльності Кабінету Міністрів. Але в рамках демократичної коаліції ми голосуватимемо за цей закон, як і домовлялися — ми не боремося за повноваження, БЮТ працює в коаліції без будь-яких зауважень. І ухвалення нової редакції закону про Кабінет Міністрів, і постанови про перевибори в Києві було передвиборною обіцянкою демократичної коаліції і пунктами коаліційної угоди. Суттєвого перерозподілу повноважень між гілками влади після ухвалення нової редакції закону про Кабмін не буде. Крім того, Президент сьогодні настільки ж інтегрований у владу, як і Кабмін. І самостійно впливати на уряд він не зможе, а зможе лише взаємодіяти з ним.
2. Жодної політизації. Усі розмови про політизацію цього питання — від команди Леоніда Черновецького, щоб прибрати кримінальний аспект, який там абсолютно присутній. Криміналу більше, ніж політики.
Віктор Тихонов (Партія регіонів):
1. Спроба ухвалити нову редакцію закону про Кабінет Міністрів — це предмет торгу між
«НУ—НС» і БЮТ. БЮТ категорично проти змінювати цей закон, але погодився голосувати за законопроект в обмін на голосування за відсторонення столичного міського голови. У новій редакції закону про Кабмін немає нічого про прозорість влади, а йдеться лише про перерозподіл влади — між президентськими структурами й урядом. Повертається те, що було забрано у Президента під час внесення змін до Конституції у 2004 році, щоб узаконити втручання Президента в економічне життя країни. І тоді буде два полюси впливу на економіку — Президент і його секретаріат та Кабінет Міністрів.2. Тут не йдеться про демократію, а лише політика плюс підготовка до президентських виборів. Столиця потрібна переможцю. Хто завоює столицю, той і переможе на нових президентських виборах. Я не прибічник і не противник Леоніда Черновецького, по-друге, я не киянин. У цьому питанні повинні розібратися кияни, громада столиці, а не Кабмін, Президент чи парламент.
Кирило Куликов (
«НУ—НС»):1.
У чинній Конституції закладено «міну»: суперечності між Президентом України і вищим виконавчим органом влади — Кабінетом Міністрів. Тож щоб уникнути цих суперечностей, потрібно змінювати Конституцію. Цей закон буде тимчасовим та існуватиме до ухвалення конституційних змін. Доки не буде змінено Конституцію, повноваження між гілками влади постійно змінюватимуться законами. Багато норм уже прописано в Конституції — зокрема, що Президент регулює зовнішню політику, силові відомства. А коли все буде чітко прописано в Основному Законі, будуть зрозумілі і правила гри.2. У питанні щодо перевиборів у Києві немає ніякої політики. Але є політичні сили, котрі зацікавлені звести це питання до суто політичного. Тоді як майбутню долю Києва мають вирішувати його мешканці. Києву потрібна негайна реанімація і хірургічна операція щодо зміни влади. А паралельно з цим необхідно приймати закони, які регулюють вибори у столиці.
Михайло Сирота (Блок Литвина):
1. Протистояння між Президентом і Прем’єром закладено змінами до Конституції, внесеними у 2004 році. І повністю врегулювати цей конфлікт у законі про Кабінет Міністрів неможливо, оскільки йдеться про конституційні суперечності. Щоб повністю зняти конфлікт, необхідно внести відповідні зміни до Основного Закону. Запропонована нова редакція закону теж містить досить багато суперечностей з Конституцією, тому позиція блоку — підтримати проект у першому читанні, а до другого читання виключити з нього всі неконституційні положення.
2. Це питання полягає в боротьбі фінансово-політичних груп за контроль над Києвом і майном столиці, яке ще не розподілене. Бо від цього залежать вибори і Президента, і наступного парламенту. Триває боротьба не так за інтереси киян, як за сфери впливу.
