Від партійних внесків — до урядових

«Нафтогаз України» пропонує з 1 травня підняти тарифи на газ для населення, а Прем’єр-міністр заперечує — про 2 мільярди гривень підйомних.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко мала підстави привітати урядовців з прискоренням темпів промислового розвитку: обсяги продукції подвоїлися проти січня. Поза тим деякі опозиційні інтернет-сайти не втрималися від іронії: мовляв, у абсолютних показниках окремі ключові галузі здали позиції. Авжеж, у кожної медалі — два боки, але від того її цінність не падає. Справді, в лютому виробництво бензинів знизилося порівняно із січнем нинішнього, а тим паче — проти лютого минулого року. Але це вимушений програш з огляду на переробку від жовтня минулого року неросійської нафти на Кременчуцькому НПЗ або очевидний намір уряду поправити фінансове становище НАК «Нафтогаз України» коштом її дочірніх нафтодобувних компаній. Справді, природного газу добули лише 1,6 мільярда кубометрів, або на 7 відсотків менше, ніж у січні, але хіба пригнічувати власний видобуток почали від учора? Якщо хто забув, то нагадаю: рентні платежі за останні чотири роки зросли більш як у 15 разів, до чого причетні чимало попередників нинішнього уряду. Поза тим, за даними Держкомстату, видобуток природного газу зріс також на 0,1 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року — до 3,3 мільярда кубометрів. Авжеж, металургійна галузь продемонструвала непевний результат, але, даруйте, відколи це стосовно її здобутків почали судити від середини першого кварталу?! Бурхливий розвиток машинобудування (за два місяці — плюс 39,2 відсотка) приписали до успіхів автомобільної галузі, нехай так — чи варто побиватися?! Повторюсь: у кожної медалі два боки, але це не дискредитує її цінності. А якщо міркувати далі, то поточний успіх промисловості, яка знову демонструє висхідну динаміку розвитку, став можливий завдяки зусиллям і теперішнього, і попередніх урядів. Здебільшого — завдяки відцентровим зусиллям.

Геть усі це усвідомлюють, але кожен хоче бути білішим і пухнастішим за свого політичного опонента. Саме це рухало бютівцями, коли вони прилюдно звинуватили регіоналів у підготовці нібито рекламного проекту, спрямованого на підігрів у суспільстві інфляційних очікувань. Тим само керувалися регіонали, коли вони адекватно відповіли, порадивши поцікавитися цінами на базарах. Нагадаю, за два місяці ціни на продовольчі товари зросли на 8,2 відсотка. Це спонукало Президента країни наполягати на перегляді річного прогнозу інфляції. Але навіть поверховий аналіз інфляційних чинників в інтерпретації Віктора Ющенка (зростання цін на енергоресурси, адміністративне втручання в діяльність зернового ринку, подорожчання нафтопродуктів, неврегульована ситуація з імпортним газом тощо) свідчить, що до нинішнього інфляційного сплеску мають безпосереднє відношення чимало попередників Юлії Тимошенко. Згадайте, лишень: першопричиною диверсифікації поставок сировини на Кременчуцький НПЗ, яка нині веде до зростання гуртових цін на пальне, стало призупинення поставок дешевшої російської нафти через давній корпоративний конфлікт. Він загострюється по мірі того, як держава береться управляти, а не констатувати свої права на власність. Цим і пояснюються різновекторні позиції нинішнього уряду і попереднього. Але за те, що й досі країна не має надійного резерву нафти і нафтопродуктів, який міг би погамувати різкі коливання цін на автозаправках, що мало місце цього тижня, треба питати з усіх урядів без винятку?

Спостерігаючи за тим, як вправно той чи той уряд розв’язує енергетичні проблеми країни, так і кортить чимось підсобити. І що характерно, в цьому не відмовляють. Пропозиція НАК «Нафтогаз України», про яку повідомило серед тижня УНІАН, передбачає два діапазони диференційованих роздрібних цін на природний газ для населення. Споживаєш до 6 тисяч кубічних метрів — платиш 737,41 гривні за тисячу кубометрів, а що більше — 1358,54 гривні. Це з ПДВ і усіма накрутками за транспортування, розподіл і постачання. Добре це чи погано — однозначно не відповіси. Середня вартість газу для абонента, який використовує його для приготування їжі та підігріву води, становитиме в цьому разі менше 25 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ), а для абонента, котрий опалює газом приміщення і споживає, приміром, до 2500 тисяч кубометрів газу на рік, — 85,05 гривні ( з ПДВ). З огляду на бурхливе зростання наших доходів від початку року і той факт, що багаті платитимуть більше, — нібито добре. Але зважаючи на те, що нинішня вартість послуг з тепло- і водопостачання у деяких регіонах зашкалює навіть за ці діапазони, вочевидь погано. Адже до всього тарифи на ці послуги здебільшого є економічно необгрунтовані. А, отже, їх зростання неминуче. Поза тим пропозиція НАК цілком слушна, оскільки вона дає змогу заробити на цьому 2010 мільйонів гривень, конче потрібних для того, щоб компанія звела нарешті кінці з кінцями, домігшись бездефіцитного фінансового плану на рік нинішній. До речі, цьому мають посприяти й укладені на тижні домовленості з ВАТ «Газпром» стосовно постачання газу в Україну і його розподілу без участі «Укргазенерго» та нових посередників. На цій позитивній хвилі пролунало чергове запевнення Юлії Тимошенко, що спершу треба підвищити зарплати та пенсії, а потім — думати про зростання цін на газ для населення. У нашій країні думати ніколи не пізно.