Солодкі обіцянки кримської влади в анексованому Росією Криму про те, що із входом у рублеву зону півостровом потечуть молочні ріки з киселевими берегами, не виправдалися.

Ось уже майже місяць як кримчани почали користуватися рублями для розрахунків, і через деякий час буквально розплакалися. Здавалося б, одержуючи на руки тисячі рублів, можна почуватися більш-менш спокійно. Але це тільки вдавані враження. Тисяча рублів зовсім не тисяча гривень, а лише майже триста.

А у зв’язку зі зростанням цін на продукти, купити на цю тисячу рублів можна дозволити собі аж ніяк не все, оскільки на кримських ринках ціни вражають обивателів своєю новизною. Приміром, кілограм свинини коштує майже 300 рублів (десь 100 грн.), десяток яєць 40—45 рублів (14 грн.), літр молока 60 рублів (20 грн.) і так по всіх позиціях. Навіть проїзд у маршрутках у Сімферополі, який раніше коштував 2,75 грн., став 10 рублів, або приблизно 3,5 грн.

Але справа не так у підвищенні цін, які, за прогнозами експертів, ще зростатимуть, як у тім, що в Криму почав відчуватися дефіцит продуктів та інших товарів.

Річ у тім, що на проходження пунктів контролю на адміністративному кордоні Криму з материковою частиною України витрачається багато часу. Крім того, багато постачальників з Херсонської, Одеської та інших областей України найчастіше просто не ризикують відправляти свій вантаж, по суті, у невідомість. Адже немає гарантій, що вантаж буде доставлено до місця призначення вчасно.

Не вийшло у кримської влади замінити поставки з материкової частини України поставками з Росії. Тут свою роль відіграють значно більші відстані, а також єдиний шлях — Керченська поромна переправа, яка, збільшивши число рейсів, все одно не справляється з автомобільним потоком. Пороми-катамарани, що відправляються з Анапи та Новоросійська, йдуть довше, та й ціна там набагато вища.

Спекулятивні ціни викликають роздратування у московського керівництва, нервове тремтіння в їхніх кримських намісників і невдоволення у простих кримчан. У свою чергу, це призвело до перших відставок у кримському уряді. Свої крісла поки що втратила тільки верхівка керівництва кримського Міністерства охорони здоров’я, деякі головні лікарі республіканських лікарень. І офіційно, і неофіційно говорять про одне — прокралися. Тут і продаж «наліво» гуманітарної допомоги, значне — до 200 відсотків — подорожчання ліків в аптеках, приймання «благодійної допомоги» у лікарнях.

Джерела в уряді кажуть, що цим діло не обмежиться. Уже наступного тижня очікують представлення нового складу Ради Міністрів Криму. Сформовано 14 нових міністерств, а у голови уряду буде вісім заступників, включаючи одного першого.

Негативний прогноз очікують у Криму щодо майбутнього врожаю. Те, що рису й кукурудзи, а це приблизно по 100 тисяч тонн, кримські фермери не доберуть, уже повідомляли. Але на нещодавній нараді заступник міністра агрополітики Криму Іван Метельков заявив, що Крим не подолає планку в 1 млн. тонн зернових. Валовий збір зерна становитиме майже 980 тисяч тонн, а озимих не більш як 840 тисяч тонн, урожайність очікується не вище від 15—20 ц/га. Серед втрат також — 30—35 відсотків урожаю овочів і картоплі, практично 100 відсотків урожаю сої. Для порівняння, у середньому Крим щорічно збирав 1,2 млн. тонн зерна. Рекордом став 2011 рік, коли було зібрано понад 2 млн. тонн зерна.

Не краща ситуація і з курортами. Відпочивальників цього року буде в рази менше, ніж у попередні. Примітно, що Міністерство курортів Криму з початком літнього сезону досі не оприлюднило жодної цифри про відпочивальників на півострові, що раніше робило раз на тиждень. Повідомляти особливо немає про що — відпочивальників обмаль. У соціальних мережах кримські блогери виставляють світлини практично порожніх пляжів на кримському узбережжі.

Такого Крим не пам’ятає давно, напевно, ще з часів епідемії холери в 1994 році. Але навіть у той час на півострові відпочило понад 4 мільйони людей, а в останні роки їх кількість налічувала від 6 до 7 мільйонів. Нинішнього року прогнози невтішні. Якщо набереться 2 мільйони — і то добре. А що робити власникам міні-готелів, міні-пансіонатів, та й просто пенсіонерам приморських міст, які одержували солідне збільшення до пенсії всі ці роки, пускаючи туристів на проживання.

Не їдуть у Крим українські туристи, які в загальному сегменті становили майже 70 відсотків, не їдуть і білоруси, росіян не спокусив навіть так званий «єдиний квиток» (потяг—переправа—автобус), який дає змогу з декількома пересадками потрапити в Крим з боку Краснодарського краю.

Ще зі спостережень. На вулицях Сімферополя стало менше радісних і усміхнених людей, зате стало дуже багато похмурих і схвильованих.

Підслухав розмову в одному з магазинів з відомої української мережі так званих «бюджетних» супермаркетів, у якому ціни були досить демократичні, а нині істотно підвищилися. Розмовляли на виході дві пенсіонерки, обидві кримчанки. Обговорювали ціни й казали, що такого їхнього зростання важко пригадати.

«Адже ми думали, що нам збільшили пенсію й одержуємо зараз її в рублях, та ще в тисячах рублів, а купити на них практично нема чого, ціни зростають у п’ять разів швидше від будь-якого підвищення пенсій», — зітхають і обурюються пенсіонерки.

А молодь каже, що одержали кримчани гірку пігулку в солодкій і райдужній рублевій обгортці. Ще не таке буде...