Минулий День захисника Вітчизни міг стати останнім у житті 12-річного Богдана Сидорука з міста Каменя-Каширського, аби не люди, які вчасно прийшли йому на допомогу.

Того дня хлопчик вирішив порибалити на ставку. І хоч лід був тонкий, Богдан пішов ним до місця, де колись було викопано зимувальні ями. Метрів за сто від берега юний рибалка провалився й опинився у воді. Самостійно вибратися на крижину він не міг — лід весь час ламався. А під ним — більш як двометрова глибина. Хлопець почав кликати на допомогу. Але хто почує? До найближчого населеного пункту кілометрів чотири. Біди, здавалося, не минути.

Але, на щастя, саме того дня орендар ставу Павло Швай разом із сільським головою Клітицька Борисом Островським поїхали оглядати гідротехнічні споруди водойми.

— Ми з Павлом Шваєм саме підійшли до того місця, де зі ставу скидається вода, — пригадує Борис Островський. — Аж раптом мій колега каже: «Хтось гукає на порятунок». Коли роздивилися, побачили в ополонці хлопчика, який був по шию у воді і щодуху намагався вибратися на лід. Мобілкою викликали рятувальників і швидко поїхали берегом на місце пригоди. Став чималенький — майже 25 гектарів, ще й бездоріжжя довкруг. Тож ці кілька хвилин здалися нам вічністю. На щастя, в машині товариша була бензопила «Дружба». Зрізали дві вільхи і кинули їх у воду. Поряд у лісі знайшли пліт, з якого влітку діти ловили рибу. Там у мішках були поліетиленові пляшки, які підтримували його на воді. Взявши плота, почав пробиратися до дитини.

Тим часом пожежною машиною прибули рятувальники МНС на чолі з начальником варти капітаном Василем Шуміком. Майже відразу за ними — начальник райвідділу МНС Володимир Багнюк, якому диспетчери по рації передали про біду на ставку. Доїхати машиною через бездоріжжя він не зміг, тож до берега біг кількасот метрів. Як і побоювався, лід піді мною тріснув і я провалився в крижану воду. Але холоду не відчував, бо чув лише дитячий крик. Руками, ліктями ламав лід, аби прокласти до хлопця дорогу. Провалилися у воду й Василь Шумік та Володимир Багнюк. Василь пішов назустріч до мене, а Багнюк повернувся назад і теж почав ламати руками лід. Коли пробили у ньому канал, рятувальники з’єднали три пожежні рукави і передали нам. Так у нашому ескорті пліт з хлопчиком і прибув на берег. Там уже чекала бригада швидкої допомоги. Отож Богданкові надзвичайно пощастило. Як кажуть, він народився відразу в кількох сорочках. Співпало так, що на ставку в цей момент опинилися ми з Павлом, що дуже оперативно і професійно спрацювали рятувальники і на висоті виявилися медики. Між іншим, наступного дня, коли я розмовляв з лікарем реанімаційного відділення, він сказав, що при такому охолодженні тіла, яке було в Богданка, людину врятувати неможливо. Але йому йшлося на життя. Зараз хлопчик почувається добре...

Понад півгодини Володимир Багнюк, Василь Шумік, Борис Островський провели в крижаній воді. Ніхто з них і не думав, що й сам ризикує життям. Земляки з вдячністю згадують їхні імена. Добре, що поруч з нами є такі мужні й добрі душею люди.

Волинська область.

На знімку: Василя Шуміка, Бориса Островського і Володимира Багнюка (зліва направо) об’єднала добра справа, про яку люди пам’ятатимуть багато років.

Фото центру пропаганди ГУ МНС України у Волинській області.