Останні місяці увага прикута до переговорів з Росією щодо цін та контрактів з імпорту блакитного палива. Перебіг цих подій ще раз засвідчує необхідність створення альтернативних джерел постачання газу, й робота в цьому напрямі триває. Узяти хоча б угоди щодо реверсу блакитного палива з країн Європи. Але імпорт вуглеводнів і далі вимиватиме кошти з країни для того, щоб «годувати» здебільшого російську газовидобувну галузь. Чи достатньо уваги ми приділяємо внутрішньому видобутку газу? Про це спілкуємось із в. о. заступника голови правління «Укргазвидобування» Володимиром Беньком (на знімку).

— Володимире Михайловичу, яке місце на ринку на сьогодні посідає «Укргазвидобування»?

— Торік компанія видобула майже 15 мільярдів кубометрів газу: це 75 відсотків від загального видобутку по країні. Частка інших компаній набагато скромніша, в тому числі, «Укрнафти», «Чорноморнафтогазу» та інших підприємств. Але ринок розвивається, на комерційні структури нині припадає понад 2 мільярди кубометрів. Це радує, тому що освоюються нові об’єкти, родовища і є конкуренція у газовидобутку. Видобуток газу — це головний напрям діяльності компанії, але є багато інших важливих складових, як-то геологорозвідка, буріння, переробка газу і конденсату, реалізація нафтопродуктів тощо. На жаль, на сьогодні є всі підстави говорити, що в цьому році буде надзвичайно важко втримати обсяги видобутку. Це закономірний результат значного зменшення фінансування робіт і ресурсної бази протягом останніх чотирьох років. Даруйте на слові, але від попередників нам залишилися лише борги — майже три мільярди гривень.

— Як могло статися, що в найпотужнішої газовидобувної компанії немає грошей?

— Під час формування ціни на газ за основу розрахунку собівартості беруть прямі виробничі витрати. Якщо виходити з цього, собівартість видобутого газу в країні становить 529 гривень за тисячу кубометрів — без ПДВ. Поза тим без урахування інвестицій на відновлення резервів компанія зараз продає газ НАК «Нафтогаз України» по 349 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, як того вимагає НКРЕ. Як бачите, ми не покриваємо прямих витрат.

Розрахунки показують, що економічно обґрунтована ціна для ПАТ на сьогодні становить 738 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. За такої ціни компанія може вкладати щорічно неабиякий ресурс для розвитку виробничої програми. А це означає — збільшувати обсяги пошуково-розвідувального буріння, сейсморозвідувальних робіт, інтенсифікувати видобуток шляхом залучення нових технологій тощо.

— І на які конкретні результати можна очікувати, якщо йдеться про суттєве підвищення цін?

— Коли отримаємо економічно обґрунтовану ціну, ми можемо довести видобуток до 17 мільярдів кубометрів газу в 2016—2017 роках. Але що важливо — ми отримаємо перспективу, закладемо фундамент на роки.

Щоб уявити реальні потреби у фінансуванні, наведу один приклад. На буріння глибокої шеститисячної свердловини йде два роки. Вартість — 150 мільйонів гривень. П’ятитисячна свердловина готується рік і затягує до 100 мільйонів. Але її ще слід облаштувати, побудувати установки з підготування газу, шлейфи-трубопроводи, а це також — час і кошти. Тобто за умови, якщо рішення про підвищення цін на газ буде прийнято в цьому році, то перші нові свердловини запрацюють десь у 2016—2017 роках і дадуть додатково близько 1,5 мільярда кубів газу, видобуток збільшиться до 16,6—17 мільярдів кубів на рік. Далі вже інерція буде меншою, і видобуток може підвищуватися, але треба розуміти, що є певні обмеження. Не секрет, що по компанії 75 відсотків початкових запасів вже видобуто. Багато що залежить від геологічних ризиків, від успіху, від застосування нових технологій тощо.

— Чи не вплине на населення підвищення цін на газ з боку «Укргазвидобування»? Саме населення є споживачем газу, що видобувається компанією.

— Якщо ми говоримо про необхідне підвищення закупівельних цін, то для кінцевого споживача взагалі нічого не зміниться. Бо вже сьогодні населення платить від 1 182 до 4 011 гривень за 1 тис. куб. м, залежно від рівнів споживання. Крім того, від запланованого урядом підвищення окремим споживачам слід компенсувати витрати з бюджету. І зважте, загальні витрати виявляться набагато менші, ніж ми втрачаємо на сьогодні через нереалізований видобуток. Погляньте: підвищивши ціну, «Укргазвидобування» збільшить податкові відрахування у державний бюджет. За сьогоднішньої ціни платимо 4,8 мільярда гривень, за економічно обґрунтованої — 6,8. Підкреслю: мова йде про долю стратегічної галузі. Нещодавно вперше за 15 років я почув від керівника «Нафтогазу» (голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. — Авт.) про таку підтримку й розуміння глибини проблеми. Він заявив, що ми вбиваємо власний видобуток низькою ціною. НАК «Нафтогаз України» пропонує ввести ринкову ціну на газ для всіх споживачів, щоб отримати кошти для видобутку газу всередині країни. Ціну треба підвищити, інститут субсидій запустити. В результаті «Укргаз-видобування» стане абсолютно ринковою, зрозумілою компанією, яка зможе себе сама фінансувати, сама залучати гроші й з часом буде виведена на ІPO. Ця компанія зароблятиме гроші, зможе сама розвиватися, а найголовніше — вкладати кошти у видобуток газу в Україні.

— Що скажете про процедуру, механізм перегляду ціни на газ?

— Це питання НКРЕ, яка встановлює ціну для населення. Ми вже направили свої розрахунки в національну комісію. Зараз чекаємо на відповідь — це справа досить складна і займає немало часу. Сподіваємось, питання буде вирішено позитивно.

— Який потенціал збільшення свого видобутку газу? Чи в змозі Україна забезпечити власні потреби в газі?

— Україна у 1972 році видобувала 68 мільярдів кубів. Цього було б задосить на сьогодні. Але зараз реалії інші, видобуток газу в Україні становить 21 мільярд кубів. Гадаю, що «Укргазвидобування» має реальну можливість за існуючого стану розвіданих запасів з урахуванням необхідних коштів наростити видобуток до 20 мільярдів у 2020 році. ПАТ «Укрнафта» також може наростити, є перспективи у приватних компаній. Ми знаємо, що є проекти з видобутку нетрадиційного газу, але про них говорити ще зарано. Думаю в період до 2020 року, за сприятливих умов, цілком реально довести видобуток газу до 30 мільярдів кубометрів. За теперішнього споживання 45—50 млрд. м3 це доволі високий показник.

— І наостанок. Як гостро стоїть питання отримання нових ліцензій, адже всі ці роки спостерігався хаотичний процес перерозподілення надр?

— Це друге за важливістю питання для нас. До 2003 року ми отримали 71 спеціальний дозвіл. Протягом наступних 10 років — 20 спеціальних дозволів. В окремі роки взагалі жодної ліцензії не отримували. Така невтішна динаміка. Тим часом компанія для нормальної роботи — проведення бурових робіт, сейсморозвідувальних робіт — потребує 15—20 нових спеціальних дозволів на рік. Через низку об’єктивних, суб’єктивних причин ми практично їх не отримували, тому обсяги буріння, відкриття нових родовищ з 1999 року поступово зменшуються. Компанією відкрито 33 нові родовища нафти та газу. На жаль, з них 31 — дрібне за запасами: до трьох мільярдів кубометрів. І два родовища — Ульянівське (1999 р., Дніпропетровська область) і Кобзівське (2002 р., Харківська область) із видобувними запасами компанії у понад 50 мільярдів кубів, які дали значний поштовх для нарощування обсягів видобутку.

На сьогодні для забезпечення приросту запасів і заміщення ресурсної бази в найближчі роки «Укргазвидобування» бачить такі основні напрями. Перший — проведення геологорозвідувальних робіт на нових перспективних ділянках у межах великих нафтогазових регіонів (Дніпровсько-Донецька западина і Західний нафтогазоносний регіон). На жаль, в цьому напрямі компанія має значні труднощі у зв’язку з відсутністю нових ліцензійних ділянок. Другий — геологічне вивчення з подальшою розробкою глибокозалягаючих продуктивних горизонтів на вже відкритих родовищах. Тут у компанії є певний успіх, попри значні глибини — до 6200 м. Успішно проведено буріння та отримано промислові припливи вуглеводнів на Березівському, Більському, Котелевському, Коломацькому, Комишнянському та інших родовищах.

Записав Сергій МиколаЄв.