Кілька років тому в прокуратурі Запорізької області з’явився стенд про підшефну Матвіївську загальноосвітню школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Оскільки свою благодійність правоохоронці не афішують, за роз’ясненнями звернувся до прокурора області Валерія Кулакова.

— Інформаційний стенд ми створили на прохання колег і потенційних благодійників, — сказав Валерій Вікторович. — Усім цікаво, як живуть підшефні діти. Кілька разів на рік ми перераховуємо одноденний заробіток у благодійний фонд закладу, купуємо подарунки, спортивне й туристичне обладнання, спілкуємося з дітьми й колективом. Частіше від усіх це робить начальник відділу захисту прав і свобод неповнолітніх Марина Купенко, постійно заїжджає у школу і прокурор Вільнянського району Валентин Пряников (на знімку).

Як розповіла Марина Купенко, шефство над сирітським закладом — ініціатива Валерія Кулакова. Ще працюючи начальником Донецького обласного управління юстиції, він переконав колег, що найкраще утверджувати законність особистим прикладом благочинності. Добру справу започаткував Валерій Вікторович і в Запорізькій області.

Як тільки ми приїхали в школу-інтернат, її директор Лариса Конькова звернулася до Марини Купенко з проханням допомогти отримати направлення на навчання в юридичну академію одинадцятикласникові Миколі Яценку.

— Хлопець мріє стати прокурором, добре навчається і чудовий спортсмен, — пояснила Лариса Костянтинівна. — Срібний призер юнацької світової першості із гирьового спорту і, взагалі, золота дитина. Але сирота.

Владнати формальності взявся Валентин Пряников. Загалом же доведеться влаштовувати на навчання у вузи 18 юнаків і дівчат, котрі закінчують школу-інтернат. Лариса Конькова мріє про те, щоб у майбутньому педагогічний колектив складався лише з випускників інтернату. Сама вона виховує двох сиріт. Прийомні доньки здобувають університетську освіту.

Навіть не віриться, що майже 30 відсотків інтернатівців були, без перебільшення, підібрані на звалищах. Вони не чули доброго слова від дорослих, не бачили білих простирадл і не уявляли, що можна жити інакше.

— Відтоді, як нами опікується прокуратура, добробут закладу почав помітно зростати, — ділиться Лариса Конькова. — Спочатку нам подарували комп’ютери, іграшки для дошкільнят, потім — музичний центр, два домашні кінозали, повний комплект туристичного спорядження, обладнали тренажерний зал, допомогли підібрати висококваліфікованих тренерів. Ось тренується Ася Єлізарова, ну, зовсім тендітне дівча, а вже чемпіонка області із гирьового спорту! А брати-близнюки Ваня та Вася Луньови — чемпіони України з боксу й кікбоксингу.

Для всебічного розвитку дітей тут і справді робиться багато. Крім української й російської, учні поглиблено вивчають англійську та німецьку мови, а 60 старшокласників вільно володіють італійською. Тут проводяться заняття в спортивних секціях, у студіях бального танцю та живопису, у різноманітних гуртках. Повноцінне харчування, туристичні походи, літнє оздоровлення на березі Азовського моря, поїздки на відпочинок у сімейному колі за кордон — усе це в Матвіївській школі-інтернаті, відомої не лише в Україні.

Та є ще й гірка правда. Комплексна перевірка, яку восени провела обласна прокуратура в підшефному закладі, виявила, що навіть тут не вміли як слід захищати соціальні права вихованців. Не всі отримували пенсії та аліменти, деякі втратили право на житло, допускалася тяганина з оформленням документів, що посвідчують особу тощо. Сироту скривдити легко, куди важче відстояти її інтереси. Таких ошуканих нарахували 70, майже третину від загальної чисельності. До розшуку непутящих батьків підключили міліцію, а документів — РАГСи. За 36 позовами суди прийняли рішення на користь дітей, інші справи розглядаються.

За словами Марини Купенко, торік органи прокуратури області поновили законні права й інтереси майже восьми тисяч дітей і підлітків...

Запорізька область.

Фото автора.