У лютому інфляція уповільнилася до 2,7 відсотка після бурхливого січневого старту в 2,9. Про це повідомив Держкомстат.

За його оцінками, найістотніше (на 3,9 відсотка) зросли ціни на продукти харчування і безалкогольні напої, на 0,9 — подорожчали житло, вода, електроенергія і газ; на 2,5 — підвищилися ціни у сфері охорони здоров’я, на 2,3 — на транспорті.

Отже, за підсумками перших двох місяців податок на доходи населення, а саме так варто розцінювати інфляцію, зріс уже до 5,7 відсотка. Стосовно лютого минулого року інфляція прискорилася за рік до 21,9 відсотка. Все це означає, що досягти свого базового річного прогнозу, який не перевищує 10 відсотків, уряд може тільки теоретично. Міністр фінансів Віктор Пинзеник не проти потеоретизувати. Мовляв, у березні спрацюють монетарні антиінфляційні заходи, що пригнітить ціни ще істотніше, а далі можна розраховувати на сезонну дефляцію. Але Нацбанк, який, власне, дуже результативно вживає монетарні засоби, вірить у це без особливого ентузіазму. Керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький вважає, що «інфляційний поїзд розганяли з 2003 року, і неможливо його різко загальмувати» — існує розрив у часі між монетарними та фіскальними антиінфляційними діями, а відтак між їх впливом на макропоказники. Так само без розважливої політики в агросекторі, де очікують на високий врожай цього року, важко розраховувати на дефляцію влітку. Теорія — одне, а практика — інше.

Споживач інстинктивно шукає захист від інфляції в іноземній валюті, купуючи переважно євро. Послаблення американської валюти на зовнішньому ринку (станом на 6 березня курс долара проти євро знизився: 1,5372) змушує експертів прогнозувати зміну курсової орієнтації гривні до кошика валют. Зрештою, це питання часу, оскільки висока доларизація нашої економіки може зіграти злий жарт.

Нагадаємо, що торік інфляція сягнула 16,6 відсотка. В лютому минулого року — 0,6, у січні—лютому — 1,1 відсотка.