Кожен п’ятий гектар озимої пшениці в Луганській, Миколаївській і Сумській областях засівають невідомими сортами. А запроваджена Міністерством фінансів та Міністерством аграрної політики система фінансування бюджетних програм, спрямованих на виконання робіт з сортовипробування та охорони прав на сорти рослин, не відповідає державним інтересам.

Такого висновку дійшла Колегія Рахункової палати, розглянувши результати аудита використання у 2006—2007 роках коштів державного бюджету, виділених на сортовипробування та охорону прав на сорти рослин.

Аудитом встановлено, що за відсутності належного державного регулювання за впровадженням нових сортів, з року в рік збільшується питома вага площ, які засіваються старими сортами. Наприклад, у 2006 році сортами, занесеними в Реєстр ще шість-десять років тому, по озимій пшениці культивувалося на 17 відсотків площ більше, ніж у 1991 році, по цукровому буряку — на 18 відсотків, ярому ячменю — 6 відсотків та соняшнику — на 3 відсотки. При цьому широко застосовується практика проведення посівів гібридами, які не пройшли державне випробування. Так, у Харківській області такими культурами засівають майже кожний п’ятий гектар кукурудзи на зерно, сьомий гектар — тритікале, десятий гектар — гороху та соняшнику.

У порушення Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», згідно з яким забороняється поширювати в Україні сорти, не внесені до Реєстру сортів, п’ята частина посівів озимої пшениці в Луганській, Миколаївській і Сумській областях засіваються невідомими сортами. Більше половини посівів ярого ріпаку, що вирощується в Івано-Франківській, Рівненській та Хмельницькій областях, засіяні сортами, які також не внесені до вказаного Реєстру. У державі відсутній дієвий механізм контролю за ввезенням на митну територію України насіння і садивного матеріалу, які не отримали майнових прав інтелектуальної власності в установленому національним законодавством порядку.

Незважаючи на те, що Верховною Радою прийнято Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», його реалізація урядом України не забезпечується. Досі не приведені у відповідність із зазначеним законом чинні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, а також не переглянуто і не скасовано нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів, що суперечать цьому закону. Як наслідок, в Україні відсутній дієвий державний контроль за ввезенням іноземними компаніями власних сортів рослин, у тому числі генетично модифікованих, що призводить до значних масштабів їх несанкціонованого поширення. Отже, повідомляє прес-служба Рахункової палати, ГМ-сорти безперешкодно заволодівають великою часткою нашого аграрного ринку, що несе в собі загрозу поступової втрати продовольчої, а також біологічної та генетичної безпеки країни.