Верховна Рада підтримала перші кадрові пропозиції Президента

Учора Верховна Рада підтримала перші кадрові пропозиції Президента Петра Порошенка. Зокрема, понад 300 голосів було віддано за призначення Віталія Яреми на посаду Генерального прокурора України, Павла Клімкіна — на посаду міністра закордонних справ та Валерії Гонтаревої — головою Національного банку України.

Представляти ці кандидатури до парламенту особисто прибув новий глава держави. А оскільки це були його фактично перші робочі відвідини Верховної Ради, то Петро Порошенко особливо наголосив на своїй відданості принципу парламентсько-президентської республіки. «Жодної узурпації влади сьогодні країні не потрібно». 

 «Чинна редакція Основного Закону країни наділяє мене як Президента достатнім обсягом повноважень, в тому числі й кадрових, необхідних для реалізації очікувань українського народу», — Президент повідомив, що найближчим часом планує розпочати зустрічі з фракціями, щоб «тісна взаємодія, тісна координація дій між Президентом і Верховною Радою стали тим прикладом, якого нам конче не вистачало в останні роки».

Пропонуючи на посаду Генпрокурора кандидатуру Віталія Яреми, Президент зазначив, що сьогодні боротьба з корупцією є визначальною. До того ж глава держави наголосив на важливості ухвалення нового закону про прокуратуру.

Також Президент подякував Степану Кубіву за ефективну роботу на посаді голови Нацбанку, а Олегові Махніцькому — за роботу на посаді виконуючого обов’язки Генпрокурора.

Зауважимо, що голосування за звільнення Андрія Дещиці з посади в. о. міністра закордонних справ з відомих причин супроводжувалося бурхливою овацією, а Президент висловив йому окрему вдячність. «Окремо хотів би подякувати Андрію Богдановичу. Я запропонував йому очолити одну із закордонних дипломатичних установ і він погодився», — сказав П. Порошенко.

Верховна Рада звільнила Олександра Рябченка з посади голови Фонду держмайна України, а призначення нового очільника фонду буде розглянуто після відповідних консультацій.

А розпочав парламент свою учорашню роботу з розгляду законопроектів, які стосуються питання енергетичної безпеки. Зокрема, прем’єр Арсеній Яценюк представив законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України. Він нагадав, що уряд ще до вибуху на магістральному газопроводі попереджав про небезпеку диверсій з метою дискредитації української ГТС та будівництва «Південного потоку».

«Нині транспортування російського газу до Європи здійснюється на підставі контракту між «Нафтогазом України» і «Газпромом», однак уряд вважає, що точка передачі газу має переміститися із нашого західного кордону на кордон з Росією», — сказав А. Яценюк. При цьому він зазначив, що ГТС та підземні сховища залишаться під контролем України, а 49 відсотків буде передано в управління тільки компаніям країн—членів Енергетичного Співтовариства та США, які пройдуть належну сертифікацію.

«Це дає можливість модернізувати українську ГТС, зупинити будівництво «Південного потоку» та спрямувати весь потік газу через територію України, оскільки в цьому будуть зацікавлені країни ЄС», — наголосив глава уряду.

Що стосується законопроекту про особливий період у паливно-енергетичному комплексі, то А. Яценюк зазначив, що основна його мета — дати уряду можливість утримати країну на плаву в умовах скорочення постачання газу.

«Я прошу парламент підтримати енергетичну незалежність України та проголосувати за ці законопроекти», — закликав він.

Проте з першого разу включення цих проектів до порядку денного підтримали тільки 176 народних депутатів.

Тільки після того, як А. Яценюк запевнив, що компанії-оператори відбиратимуться публічно, в тому числі й у стінах Верховної Ради, за включення законопроекту до порядку денного висловилися 246 народних депутатів. Але, зрештою, А. Яценюк погодився з тим, що цей законопроект після додаткового обговорення з експертами та громадськістю буде ще раз внесено до парламенту.

Також до порядку денного включено законопроект про особливий період у паливно-енергетичному комплексі.

Верховна Рада зробила перший крок до оподаткування доходів від капіталу — це передбачено ухваленим у першому читанні законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу.

Водночас парламентарії так і не змогли ухвалити законопроект про внесення змін до статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій здійснення незалежного правосуддя). В цьому документі йдеться про створення умов для судового захисту громадян, котрі мешкають в районах проведення антитерористичної операції, або в районах, де, можливо, буде запроваджено воєнний стан.

«Там суди захоплені бандитами, люди бояться, тому треба надати мільйонам мешканців Луганщини та Донеччини можливість для захисту своїх прав», — зазначив автор законодавчої ініціативи народний депутат Леонід Ємець («Батьківщина»).

Схожу думку висловив і народний депутат Олег Ляшко. «Нині тисячі людей сидять у в’язницях, у тисяч людей забирають машини і майно, але вони не можуть захистити свої права в суді», — сказав він. Однак голосів за ухвалення цього законопроекту в цілому не вистачило. Зокрема, документ не підтримали фракції Партії регіонів та комуністів. Тож глава парламенту запропонував ще попрацювати над цим законопроектом.

Так само Верховна Рада не спромоглася навіть включити до порядку денного законопроект про введення санкцій щодо осіб, причетних до окупації та анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Після невдалого голосування автор законодавчої ініціативи Олег Ляшко звинуватив тих, хто не голосував, у зраді та закликав опублікувати їхні прізвища у газеті «Голос України».

Голова Верховної Ради запевнив, що невдовзі народні депутати повернуться до ухвалення цього законопроекту і обов’язково його ухвалять.

А от законопроект про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України в першому читанні таки ухвалено. До другого читання його готуватимуть за скороченою процедурою.

За словами одного з авторів законопроекту Сергія Терьохіна, цей документ спрямовано на збільшення капіталізації та збереження дохідності юридичних осіб, евакуйованих з тимчасово окупованої території, а також для підтримки рівня життя громадян, добровільно або примусово евакуйованих з тимчасово окупованої території.

У цілому було ухвалено законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за фінансування сепаратизму).

Автор законодавчої ініціативи, народний депутат Ірина Луценко («Батьківщина») нагадала, що саме підтримка та насаджування ідей сепаратизму призвели до втрати Криму та стали причиною проблем на Донбасі. А оскільки й сьогодні в Україні продовжує діяти розгалужена мережа юридичних і фізичних осіб, які забезпечують фінансування сепаратистів, то Кримінальний кодекс пропонується доповнити новою статтею, яка встановлює кримінальну відповідальність за фінансування дій або заходів, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, зміну меж території або державного кордону України або захоплення державної влади.

Наприкінці ранкового засідання Верховна Рада знову повернулася до розгляду багатостраждального законопроекту про переведення кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну. Під час обговорення Микола Рудьковський зазначив, що позичальники, які зібралися під стінами парламенту, наполягають на конвертації валютних кредитів у гривню, на скасуванні пені і штрафів, бо вони вже більші, ніж самі кредити, та на встановленні граничної межі кредитної ставки на рівні облікової ставки НБУ.

Міністр фінансів Олександр Шлапак висловився за продовження роботи над цим законопроектом, бо навіть ухвалення нинішнього його варіанта в першому читанні завалить банківську систему.

Після невдалого голосування глава парламенту закликав усі сторони шукати спільне виважене рішення та запропонував, щоб комісія у складі Нацбанку, Мінфіну та членів робочої групи впродовж тижня підготувала узгоджений законопроект.

На початку засідання парламент вніс зміни до постанови «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання». Зокрема, заступником голови Комітету з питань податкової і митної політики обрано Руслана Бадаєва («Суверенна європейська Україна»), свободівку Ірину Фаріон — першим заступником голови Комітету з питань науки і освіти, а Юрія Бублика («Свобода») — заступником голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Також до складу комітетів було обрано низку народних депутатів.