Вміння аналізувати та мислити дозволяє бути попереду

Як зауважив головуючий на слуханнях заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський: «Живучи в інформаційному суспільстві, маємо дати відповідь — на якій стадії нині перебуває Українська держава? Чи ми конкурентоспроможні в інноваційних етапах суспільного життя, наскільки ми можемо конкурувати з іншими держави, власне, у творенні та убезпеченні нашого інформаційного поля, суспільства?».

Власне, убезпечення нашого інформаційного простору — це один із акцентів, розставлених у розмові. Як зазначив голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, коли ухвалювалося рішення про ці парламентські слухання, ситуація в країні, як і в світі в цілому, була інакшою. «Тоді ми не допускали, що можуть виникнути проблеми: як співіснувати, коли ми створюємо інформаційне суспільство, а по сусідству діє дезінформаційне суспільство, вороже, агресивно налаштоване», — зауважив народний депутат. Тож виходячи з цього, парламентарій зосередився на загрозах і викликах сьогодення. Одна з проблем якого, за його словами, пов’язана з монополізацією телерадіопростору. «Сьогодні в медіапросторі маємо кілька фінансово-політичних угрупувань, які фактично тотально монополізували телерадіопростір. Мало того, якщо ми нічого не зробимо, то через видачу ліцензій цифрового мовлення в 2015 році, коли у відповідності до Женевської угоди ми перейдемо на цифрове мовлення, телепростір України повністю контролюватиме група людей з кіпрської компанії «Зеонбуд», — наголосив депутат.

За його словами, ні через Антимонопольний комітет, ні Генеральну прокуратуру нині неможливо отримати інформацію, як сталося так, що на Кіпрі є структура, яка через рік повністю контролюватиме телевізійний простір України. Тож, переконаний депутат, Президент має доручити з’ясувати структуру власності цієї незбагненної структури «Зеонбуд». «У принципі, структура відома, але треба, щоб це було офіційно оприлюднено», — зауважив М. Томенко.

У свою чергу, голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич наголосила на необхідності розбудови інформаційного суспільства в системі освіти і науки. Депутат виділила чотири виміри політики щодо його розвитку. Перший — це вимір соціальної нерівності. Освіта, за її словами, має подолати цифрову нерівність у суспільстві між тими, хто має доступ до інформаційних ресурсів, і тими, хто не має. Другий — це моральний вимір. Саме сучасні технології дозволяють викорінити корупцію і зловживання. І це так само необхідно робити у сфері освіти і науки, сказала вона.

Третій вимір — інноваційний. Інформаційне суспільство неможливо побудувати, якщо доступу до сучасних технологій не мають ті, хто продукує інновації — науковці. З цією метою, за словами депутата, потрібно терміново забезпечити координацію вже наявних у країні академічних мереж обміну даних, таких, як «Уран» і «Уарнет». Четвертий вимір — глобальний. «Сьогодні не можна брати повноцінну участь у створенні, обробці та розповсюдженні знань, не володіючи кількома іноземними мовами. Це зобов’язує нас надати при здобутті загальної середньої освіти кожній нашій дитині принаймні одну з іноземних європейських мов на рівні Б-1: незалежний користувач середнього рівня. Цей стандарт має бути закладений у новий базовий закон про освіту та інші нормативні акти», — переконана Л. Гриневич.

А на думку директора «Майкрософт Україна» Дмитра Шимківа, щоб реалізувати інноваційний потенціал України, потрібно зосередитися, по-перше, на впровадженні електронного урядування. «Сьогодні, як ніколи, стоїть термінова вимога до створення єдиного органу прийняття будь-яких рішень щодо інформаційної безпеки, а також розбудови електронного урядування», — наголосив він.

По-друге, необхідно внести зміни до законодавства. «Маємо створити умови, які допомагатимуть українському ІТ-бізнесу розвиватися: продуктовому, аутсорсинговому, розробникам баз даних, реєстрів тощо. Створення спеціальних умов дозволить просунути Україну на світовому рівні», — переконаний директор «Майкрософт Україна».

Та найголовніше, за його словами, — освіта. Д. Шимків запропонував предмет програмування почати викладати дітям з першого класу, що дасть змогу розвинути у них аналітичне мислення.

«І якщо ми сьогодні це почнемо, то через 10 років у нас буде чотири мільйони людей в Україні, які вмітимуть програмувати, спілкуватися з технологіями, і ми значно випередимо більшість країн світу», — сказав він.

Підсумовуючи, заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський зауважив, що величезний пласт роботи, піднятий під час слухань, є ознакою того, що законодавство має максимально сприяти трансформації національної ІТ-сфери, яка має стати однією з найважливіших, найзначущих галузей в Україні.