«Полководець без війська», — так жартував про себе перший Голова Конституційного Суду Леонід Юзьков

Кажуть, людина жива, доки її пам’ятають. На цьому світі Леоніда Юзькова немає вже 13 років, проте він залишається у спогадах своїх рідних та друзів. Але є ще одне місце, де про нього завжди пам’ятають і шанують. Це кафедра конституційного і адміністративного права Київського національного університету, де вчився і працював майбутній науковець. Днями тут відбувся «круглий стіл», присвячений його діяльності. Окрім викладачів та студентів — учасників гуртка з конституційного права — сюди завітали судді Конституційного Суду. Молоді люди зачитували власні наукові роботи, в яких досліджували досягнення правознавця. Їхні старші колеги згадували, яким був у житті Леонід Петрович. У залі панувала атмосфера призяності й дружби. А ще відчувалося, що цих абсолютно різних людей об’єднує одне — безмежна повага до Леоніда Юзькова.

Нині кафедрою завідує Надія Пришва. Жінка каже, що в приміщенні, де нині працюють її колеги, висить портрет Леоніда Петровича, тож він кожен день ніби присутній в їхньому житті. Його згадують як блискучого педагога. Кажуть, завдяки глибоким знанням та високій ерудиції він мав беззаперечний авторитет у студентів. А відтак — виховав цілу плеяду українських юристів. Серед його вихованців — чимало кандидатів та докторів наук. Професором національного університету Леонід Юзьков став легко. Зі слів його колеги Михайла Колоса, за кандидатуру Юзькова тоді всі проголосували одностайно. Так само раділи в липні 1992 року, коли Леоніда Петровича обрали Головою Конституційного Суду. І хоча в його біографії були епізоди, пов’язані з роботою у Вищій партійній школі та співпрацею з тодішніми політичними лідерами, всі учасники «круглого столу», хто знав його особисто, стверджували: ця людина безмежно любила Україну та її громадян.

Леонід Юзьков працював над першою редакцією нашого Основного Закону. Суддя КС Володимир Кампо згадує, що його колега тоді пропонував нинішню третю статтю Конституції, в якій життя, здоров’я, честь і гідність людини визнаються найвищою соціальною цінністю, зробити першою. Також він хотів, щоб в Україні був двопалатний парламент «Національні збори» і до його повноважень належало право вето на президентські укази. Леонід Юзьков вже тоді говорив про необхідність створення в Україні інституту конституційної скарги. Попри велике бажання працювати і вміння це робити (на рахунку правознавця близько двох сотень наукових праць), Леоніду Юзькову на посаді Голови Конституційного суду не вдалося прийняти доленосних рішень, бо інших суддів так і не було призначено. «Я — полководець без війська», — сумно жартував сам юрист.

А от нині здібності Леоніда Юзькова стали б у пригоді, як ніколи, вважає керівник головного юридичного управління Верховної Ради Михайло Теплюк. Він входить до складу Національної Конституційної ради, яка нещодавно почала роботу над новою редакцією Основного Закону, і сверджує, що фахівців такого рівня, як Леонід Юзьков, нині бракує. Михайло Теплюк каже, що згадувати колегу, з яким пропрацював майже 18 років, незважаючи на тягар втрати, легко, адже він був яскравою людиною і залишив по собі такі ж спогади. Він любив життя і природу, часто рибалив, а ще... малював чудові картини. Та, власне, в юриспруденцію Леонід Юзьков, з’ясувалося, прийшов через мистецтво, адже його перший фах був — «художник-педагог» і до вступу на юридичний факультет Леонід Петрович навіть викладав у сільській школі.

Наприкінці «круглого столу» найкращі студентські наукові роботи, присвячені дослідженню праць видатного правознавця, відзначили грамотами. Михайло Теплюк також повідомив юристам-початківцям приємні новини: на розгляд Верховної Ради винесено проект постанови про заснування додаткової стипендії імені Л. Юзькова. Зокрема, передбачено дві стипендії для молодих науковців розміром по дві тисячі гривень і ще три — по тисячі гривень — для студентів юрфаку Національного університету та Харківської юридичної академії. М. Теплюк не сумнівається: народні обранці цю постанову ухвалять, але для цього треба, щоб парламент розпочав свою роботу.