Негативний вплив на споживчу інфляцію цього місяця справлятимуть, з одного боку, суб’єктивні чинники — висока кон’юнктура зовнішніх ринків, подорожчання енергоносіїв, наслідки незадовільного врожаю минулого року і стрибок цін на продовольчі товари на початку року тощо. А, з другого боку, суб’єктивні — високі інфляційні очікування, зумовлені потребою підвищувати рівень доходів споживачів, щоб захистити їх від інфляції, посилені диспропорціями між зростанням заробітної плати і продуктивності праці, відставанням пропозиції від споживчого попиту тощо. Поза сумнівом, цього місяця ми відчуємо перший ефект (адміністративний) від запровадження урядових антиінфляційних заходів. Непопулярність їх серед виробників і трейдерів очевидна, тому на швидку стабілізацію рівня споживчих цін можна сподіватися хіба що в столичних супермаркетах, а не в регіонах.

Бензин високооктановий — зростання до 10 відсотків (до 50 копійок на літрі). Дизпальне — зростання до 10 відсотків (до 50 копійок на літрі).

Як на мене, прогнози трейдерів стосовно подорожчання нафтопродуктів у березні на 20—25 відсотків істотно завищені, оскільки подорожчання світових цін на нафту тягне за собою подорожчання бензину і дизпального на внутрішньому ринку з певним часовим лагом, отже, це може статися наприкінці весни або на початку літа. І тільки за умови, якщо уряд не подбає про створення стабілізаційного фонду нафтопродуктів, чим опікуються зараз на Лисичанському НПЗ, або про зниження ввізного мита на нафтопродукти. Я виходжу з того, що подорожчання на 10 відсотків станеться унаслідок зростання попиту на пальне в лютому і скорочення пропозиції нафтопродуктів на ринку, яке зумовить наближення весняно-польових робіт. І ще: підвищення світових цін на нафту, як було в грудні минулого року, стимулює нашу економіку до зростання.

Борошно (найбільш уживані сорти) — подорожчання на 10 відсотків. ХлІб бІлий, першого сорту, формовий — на 20—25 копійок за буханець. ХлІб житнІй — на 25—30 копійок за буханець.

Собівартість хліба в розрахунку на кілограм за підсумками року зросла більш як удвічі за рахунок подорожчання борошна, газу електроенергії, видатків на заробітну плату та транспорт, тоді як ціни на готову продукцію жорстко стримувалися урядом. З цієї причини в регіонах з розумінням ставилися до підвищення цін у роздробі для того, щоб уникнути від’ємної рентабельності хлібопекарських підприємств. Але до прийнятної — ще далеко. Ціни зростатимуть, попри те, що вже в лютому з Держрезерву на ринок почало надходити борошно, вартість якого на 25 відсотків менше від ринкових цін.

Крупи — подорожчання на 2 відсотка (крупи гречані — 25 копійок на кілограмі, рис — до 50).

Загальний рівень середніх роздрібних цін і надалі визначатиме задовільна пропозиція, але ціни зростатимуть, по-перше, з огляду на високе цінове тло, а, по-друге, під впливом зростання оптових цін на них у січні—лютому.

Фрукти, овочі — подорожчання на 20 відсотків. Олія — на 15 відсотків.

Цінове ралі на овочі й фрукти триватиме до появи на ринку нового врожаю. Сезонний чинник через подорожчання енергоносіїв справить незначний вплив на продукцію тепличних господарств. Це пояснюється тим, що держава має обмежені можливості впливати на цей ринок, оскільки більш як 80 відсотків продукції вирощується у приватному секторі. І тим, що плодоовочева продукція різко подорожчала вже у січні: капуста — на 50,7 відсотка, огірки — 15,7, помідори — 17, цибуля — 23,7, буряки — 27,2, тощо. Водночас можна очікувати на подорожчання соків на 8—10 відсотків з огляду на високий рівень закупівельних цін сировини їх виробниками.

Цукор — подорожчання на 5 відсотків.

Подорожчання цукру матиме інерційний характер. Відчутніше, на мою думку, підвищаться ціни на солодощі та продукцію, яка містить цукор. Так, понад 5-відсоткове зростання середньої роздрібної ціни можна очікувати на шоколад, цукерки, сиропи, печиво, а також усілякі «коли-фанти». До цього ж не виключено (з огляду на ціни виробників), що до 8—10 відсотків подорожчають найбільш популярні сорти чаю та кави.

Молоко — подорожчання на 10 відсотків (до 30 копійок на літрі, вершкове масло — до 5 відсотків, сири — 0).

Подорожчання молока та молокопродукції зумовлене почасти високими цінами на зовнішніх ринках, а почасти щорічним скороченням поголів’я великої рогатої худоби, про що я вже неодноразово зазначала. Але, на мою думку, вплив цих чинників істотно компенсують запроваджувані урядом адміністративні важелі впливу на рівень закупівельних цін та контроль за ціноутворенням.

М’ясо — подорожчання на 3 відсотка (до 5 гривень на кілограмі свинини, до 3,5 гривні — на кілограмі яловичини). КовбаснІ вироби — подорожчання на 15 відсотків.

Пропозицію покращуватиме присутність на ринку імпортованої та м’ясопродукції приватного сектору, що унеможливить різкі коливання цін. Разом з тим учасники ринку відчують суворіший контроль за цінами і правилами торгівлі з боку місцевих органів влади.

Алкоголь — зростання 10 відсотків.

Результат зумовлять високі ціни на імпортний алкоголь (як наслідок подорожчання світових цін на зерно), а також прагнення стратегічних інвесторів якомога швидше вийти на заплановані рівні прибутків.

Транспортні послуги — подорожчання до 20 відсотків.

Зростання тарифів на автотранспортні послуги, започатковане в перші місяці року, не згасне і в березні через природне підвищення їх собівартості, зумовлене подорожчанням бензинів, видатками на оновлення рухомого складу тощо. З цієї самої причини дорожчатимуть квитки на приміських і обласних маршрутах. Проте уряд мінімізує інфляційні процеси на транспорті (на залізниці, зокрема), завдяки протидії розкручуванню цін з боку монополій, про що йдеться в його антиінфляційних планах. Це уряд може, і цим він скористається доволі успішно.

Комунальні послуги — подорожчання до 5 відсотків.

Я навіть допускаю, що тарифи на житлово-комунальні послуги зростуть ще помірніше, оскільки йде до завершення опалювального сезону і вже заявлено про відмову їх підвищувати для населення. Символічні 5 відсотків я відношу на гіпотетичне зростання цін за електроенергію, опалення, гаряче водопостачання для бюджетних організацій.

Кредити — подорожчання на 5 відсотків.

Я виходжу з того, що Нацбанк вимушений піти на більш жорстку грошову політику, розуміючи, що на вартість кредитів впливатиме високий рівень інфляції. Цим, власне, він вже скористався в лютому: коли ставки за короткостроковими кредитами без забезпечення для підприємств раптом стрибнули до 25 відсотків, банки розпочали тотальний розпродаж готівкового долара з тим, щоб подолати штучний дефіцит гривневої ліквідності. Експерти не виключають, що боротьба Нацбанку за зв’язування надлишкової маси грошей в обігу зробить таку ситуацію перманентною. А Президент країни вже висловив своє невдоволення такими антиінфляційними заходами.

Офіційний курс — 0.

Ревальвація не на часі й зараз просто шкідлива. Бо нехай вона і дає здешевлення імпортних енергоносіїв, однак у короткотерміновій перспективі поглибить торговельний дефіцит і погіршить структуру економіки. Я вважаю, Нацбанк цього року зважиться відпустити гривню у вільне плавання, але не в березні.