У Києві відбувся семінар для стрингерів. Вів їх Люсьєн Ногес (на знімку), керівник відділу сервісного й гарантійного обслуговування компанії «Babolat». І фірма, і її представник — визнані авторитети у світі тенісу. Ще 1975 року «Babolat» запатентував одну з перших електронних машин для натягування струн на ракетки. З того часу верстати компанії використовують на більш як 300 турнірах щорічно. Зрозуміло, що й фахівці там працюють висококласні. До послуг мсьє Люсьєна вдаються видатні майстри, «зірки» світового тенісу: Джиммі Коннорс, Бьорн Борг, Піт Сампрас, Андре Агассі, Роджер Федерер, Енді Роддік, Рафаель Надаль та інші. Зі своїми семінарами Ногес побував у трьох десятках країн.

Протягом трьох років запрошували пана Ногеса, який всюди є бажаним гостем, в Україну. І лише тепер він побував у нас. Майже сімдесят чоловік (стрингери, тренери, керівники клубів з України, Латвії та Молдови) стали слухачами його семінару, який відбувався у столичному готелі «Славутич».

Наш знаменитий гість охоче зголосився поговорити з кореспондентом «Голосу України». Цьому посприяв давній друг нашої редакції, організатор юнацьких змагань Сергій Коноваленко. До речі, наша газета є незмінним інформаційним спонсором турнірів «Кубок КІНЕТІК-Babolat».

— Яким був ваш шлях до майстерності?

— Починав 1972 року. Тоді особливих роз’яснень не почув. Показали струни, ракетки, механізми. І сказали: «Працюй». А майстерності набував у процесі роботи. Звісно, перші натяжки ракетки були далекими від ідеалу. Та поступово я опановував секрети ремесла. Багато читав спеціальної літератури, підглядав, як працюють досвідчені майстри. Потім двадцять років працював у відділі змагань «Babolat», побував у багатьох країнах, мігруючи з турніру на турнір. Працював і в лабораторії компанії, де багато уваги приділялося новим технологіям. І, нарешті, став тим, ким є тепер.

— У всякій справі визнані авторитети намагаються вчити інших...

— Маю багато «студентів». Більшість із них допомагають лідерам світового тенісу. Втім, не перебільшую власні можливості, нікому не нав’язую своє бачення. Але своїми знаннями і досвідом ділюся залюбки. Адже яке головне завдання стрингера? Треба зробити так, щоб тенісист одержав задоволення від гри. Треба зрозуміти, чого він хоче, що він може, що відчуває. Якби все було так просто, то й не знадобилася б спеціально підготовлена людина. Із задоволенням поділився своїми секретами з українцями.

— Скільки для роботи на турнірах необхідно устаткування, персоналу?

— Все залежить від змагання. Турніри «Великого шолома» потребують безлічі спеціальних механізмів. Коли я був офіційним стрингером на відкритому чемпіонаті США, то встановив особистий рекорд. Треба було стежити за роботою на шістнадцяти машинах, усього в команді було два десятки фахівців. А на маленьких змаганнях вистачить і п’ятьох чоловік. Якщо обслуговуєте одного гравця, то потрібна маленька кімната й одна машина.

— Як часто варто міняти струни?

— Багато що залежить від відчуття гравця. Всі люди різні, тому рецептів не існує. Машина для натягування струн почуттів не розуміє. Тому й потрібний стрингер, який виконує роль посередника. Це він розмовляє з тенісистом. Відчуття і технічні характеристики зводяться воєдино...

Фото автора.