Шановні українці!
За роки незалежності в Україні так і не сформована національна ідея, не визначено шляхи побудови дійсно демократичної України, з гідними умовами проживання в ній самих українців. Відсутність об’єднавчих засад щодо майбутнього України, політиканство самих політиків та їх безвідповідальність створюють штучні кризові явища та посилюють протистояння і нетерпимість одне до одного самих українців.
Нинішнє жорстке протистояння політичних сил у Верховній Раді, коли не приймаються необхідні закони, вказує на те, що депутати не переймаються проблемами українців, а ведуть вперту боротьбу за можливість перерозподіляти і впливати на витрачання державних коштів для власних потреб.
За 17 років незалежності ні політичні сили, ні такий колегіальний орган, як Верховна Рада, не запропонували суспільну об’єднавчу ідею розвитку державності. Навпаки, Верховна Рада своїми популістськими діями, безвідповідальністю, некваліфікованим законодавством, яке носить характер корпоративності, слугує фінансово-промисловим угрупованням і цим гнобить власний народ.
Суспільство також виявилося неспроможним в достатній мірі впливати на державотворчі процеси, формувати відповідальну владу, спроможну виробити об’єднавчу національну ідею.
Жодна країна світу не досягла значних успіхів у своєму розвитку, не об’єднавшись навколо основних людських цінностей і не визначившись із загальнонаціональними пріоритетами. На нинішньому історичному етапі свого існування Україна підійшла до того рубікону, коли настав час остаточного вибору власного майбутнього: напівколоніального — схожого на південноамериканський тип правління, де править країною незначна група корумпованих політиків, а більша частина населення перебуває в злиднях, без перспектив на достойне майбутнє, або інший шлях розвитку — європейський — до демократичних цінностей, високих соціальних стандартів і гідного життя. Нині в Україні сформовані два різновекторні політичні табори, підтримувані однаковою кількістю виборців. Чи мають право свідомі українці бути сторонніми і сподіватись на везіння? Безперечно, що ні.
Враховуючи ті зміни в Конституції, які порушили баланс влад, і передбачаючи можливість політичних криз навесні 2007 року, Демократична партія України на 18-му з’їзді прийняла рішення про необхідність внесення змін до Конституції, де Президент є гарантом конституційних прав громадян і головою виконавчої гілки влади, несе повну відповідальність за європейський вектор розвитку держави, об’єднавчі суспільні процеси, бере на себе відповідальність за проведення системної реформи в судовій гілці влади та місцевого самоврядування, а Верховна Рада, окрім законодавчих функцій, наділяється повноваженнями контролюючого органу. Такі зміни необхідно завершити до президентських виборів. Ми вважаємо, що на президентських виборах переможе той кандидат, який візьме повну відповідальність, покладену на нього змінами в Конституцію, запропонує суспільству об’єднавчу ідею та пріоритети розвитку державності, базовані на моральних та духовних цінностях, які будуть сприйняті більшістю громадян.
Персоніфікована відповідальність майбутнього президента, а також відповідальність громадян за власний вибір дадуть шанс на гідне власне майбутнє і майбутнє всієї України.
Сергій КАЗАЧЕНКО,голова Демократичної партії України.