На нещодавньому засіданні виконкому Одеської міської ради міський голова Едуард Гурвіц заявив про те, що необхідно провести незалежну економічну експертизу, яка має дати відповідь на питання про обгрунтованість підвищення плати за проїзд у маршрутках міста.

У середньому ціни на проїзд в автобусах, що працюють у режимі маршрутного транспорту, виросли на 45 відсотків і досягли 2 гривень. Природно, городяни виявилися незадоволені такою високою платою за проїзд у громадському транспорті.

В Одесі відбулося як в Одесі — спочатку підвищили тарифи, а потім стали роз’яснювати причини підвищення. Та й роз’яснюють, скажу відверто, невміло, немов школярі, які не вивчили урок.

Два вічні питання будь-якого підприємця, у тому числі й автоперевізників — як швидко заробити гроші й зберегти рівень прибутку — лежать в основі будь-якого підвищення цін, тарифів. Одеса не є винятком.

Старі тарифи були затверджені 22 листопада 2002 року наказом № 126 управління транспортного комплексу. Чи є подібний наказ сьогодні на нові тарифи? Автоперевізники говорять про якусь додаткову угоду між управлінням транспортного комплексу міста й підприємствами-автоперевізниками про введення нових цін на проїзд в автобусах, які працюють у режимах «експрес» і «маршрутне таксі».

Далі йтиметься про обґрунтованість тарифів. Керівник профспілок працівників автотранспорту й дорожнього господарства в Одеській області Володимир Чечоткін заявив: «Сьогодні (до підвищення тарифів) пасажири платять 5-7 копійок за один кілометр пробігу, тоді як для покриття всіх витрат підприємства тариф повинен становити мінімум 11-12 копійок».

Тобто за проїзд у маршрутці на відстань 10 кілометрів за розрахунками фахівця пана Чечоткіна необхідно заплатити 1 гривню 20 копійок. В Одесі після підвищення тарифів пасажири платять 1 гривню 50 копійок. Виходить, на кожному пасажирі автоперевізники наварюють 30 копійок.

Не треба вчитися на математичному факультеті, щоб шляхом множення й додавання встановити приблизні цифри надприбутків автоперевізників.

Скажу одразу, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а точніше до статті 10 цього закону, яка стосується тарифної політики, вона (тарифна політика. — Авт.) повинна задовольняти підприємницький інтерес, стимулювати впровадження новітніх технологій, конкуренцію, забезпечувати баланс між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їхнє надання. Все правильно. Цю частину статті закону дуже люблять цитувати автоперевізники, пояснюючи, що ніхто їм не указ, якщо вони вирішать підвищити тарифи. Все правильно.

А ось як звучить останній рядок цієї статті закону: «Тарифна політика повинна сприяти забезпеченню стабільності, прозорості й прогнозованості тарифів».

Ну й забули, напевно, чиновники виконкому Одеської міської ради, що є постанова Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року (вона ще, до речі, не скасована). Постанова називається «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади й виконавчих органів місцевих рад». У ній записано, що тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Поряд із комерційними автопідприємствами підвищення цін на проїзд у маршрутках відбулося й у комунальному, тобто міському підприємстві «Авто-Сервіс». А кажуть, що міська влада не має стосунку до підвищення тарифів... Ще й як має.

Аналіз подій, які відбуваються в сфері автотранспортних перевезень, дає підстави припускати, що нинішнє підвищення тарифів має дворічну історію. В основі цього процесу — ініціювання депутатами міської ради, котрі мають стосунок до автоперевезень, звільнення з посади двох начальників транспортного комплексу — Горецького та Шмідта, проведення конкурсу, а потім — цінова поліняка на голови одеситів.

У жовтні 2006 року управління транспортного комплексу наказом № 69 підвищило тариф на проїзд в автобусах до промтоварного ринку «7-й кілометр». Одразу негайно було направлено депутатський запит на ім’я прокурора міста з вимогою скасувати підвищення тарифу. Прокурор міста видав припис про порушення вимог законодавства, і ціни було повернуто у вихідне положення. Сьогодні депутати — підписанти запитів мовчать. Чому мовчать? Бо тарифи підвищені на автопідприємствах, хазяями яких вони є. Ось вам подвійна мораль депутатів Одеської міської ради. Своя депутатська сорочка до тіла все-таки ближче, ніж уміст не надто товстих гаманців виборців, змушених користуватися маршрутками.

В Одесі діє Концепція розвитку міського пасажирського транспорту в місті Одеса на період до 2015 року. У розділі «Тарифна політика» говориться, що «економічні методи регулювання діяльності міського пасажирського транспорту зобов’язані забезпечити захист економічних інтересів пасажирів». Як захищаються наші інтереси — нам продемонстрували, піднявши ціни.

У ситуації з підвищенням тарифів на проїзд у маршрутках усе абсолютно ясно — воно мало відбутися. Це однозначно й не викликає сумнівів. Вражає одне — неприкритий цинізм автоперевізників, який виявився у виборі дня підвищення цін на проїзд. Воно припало точно на період, коли люди одержували внески в ощадбанках. Ех, чули б депутати міської ради ті слова, які вимовляли старі люди в маршрутках!

Втім, що ті слова депутатам Одеської міськради — жоден з них у маршрутках не їздить. Вони — їхні власники!