У майстерні черкаського художника Олексія Григоровича Слюсаря, немов у гаю. На стінах - лісові пейзажі, натюрморти з букетами розкішних квітів, калиною та соняшниками. Та не тільки ця барвиста краса приваблює кожного, хто завітає до Олексія Григоровича. Гості одразу звертають увагу на галерею чудових портретів, серед яких чільне місце належить портретам Віталія та Володимира Кличків.

— Дуже люблю наших мужніх лицарів рингу, — каже 84-річний художник. — Захоплююсь їхньою відвагою, силою духу, чесністю і порядністю. Поважаю за щирі почуття до матері-України.

Малювати Кличків патріарх образотворчого мистецтва Черкащини розпочав кілька років тому. Поштовхом до цього послужила акція «Голосу України» з організації на батьківщині боксерів, у селі Вільшана Городищенського району, музейної кімнати родоводу Кличків. Олексій Слюсар на пропозицію автора цих рядків і за фінансової підтримки трьох вільшанських братів-підприємців Кожушків створив тоді портрет Віталія та Володимира, одягнених в українські вишиванки. Ця робота дуже сподобалася братам і майстер із задоволенням передав її родині Кличків.

Пишається ветеран і тим, що у його господі побував позаторік сам Віталій Кличко. Він приїздив до Черкас з благодійною місією — відвідував дитячі лікарні та сиротинці. Завітав тоді й до Олексія Григоровича, свого щирого і відданого шанувальника. Подякував йому та дружині, Тамарі Андріївні, за доброту та увагу. Подарував їх восьмирічному онукові Вові боксерські рукавиці. Й пообіцяв, що наступного разу приїде на Черкащину, батьківщину свого діда і батька, з братом Володимиром.

Ці слова надихнули старого художника. Він з молодечим завзяттям продовжив свою «кличкіану». На одній картині зобразив славетних боксерів на рингу, на другій — Віталія, у строгому діловому костюмі, на третій — Володимира на тренуванні. Намалював і Віталієву дружину, красуню-Наталю. «Жаль, — казав, — немає у мене фотографій їх батьків, а то б вийшла ціла галерея».

Нетерпляче чекає Олексій Григорович, коли стане на весільний рушник Володимир, щоб написати портрет його нареченої.

«Аби тільки не брав Володя прикладу з Андрія Шевченка, — зітхає. — Для чого йому ті заморські моделі?! Вродливіших, як наші дівчата, ніде не знайти. Особливо, — простодушно посміхається, — чарівні черкащанки. Може, приїде сюди та й вибере суджену», — мріє так, ніби зібрався одружувати свого онука...

Згадуючи «всенощну» з 23 на 24 лютого, коли на рингу бився Володимир Кличко, мудрий дід Олекса сказав: «Виграти бій в Америці тяжко. Сто років тому нашому землякові богатирю Іванові Піддубному американці такі фокуси робили! Та він, козарлюга, усе витримав і здолав суперника. Те ж саме зробив і Володя. Я з півночі стояв перед образами Святої Покрови та Георгія Побідоносця і молився за нього. Знаю багато молитов, бо виріс у родині священика. Слава Богу, Володя подужав Султана Ібрагімова. Інакше й бути не могло. Адже він бився не лише за перемогу, а за честь, за славу, за повагу до України».

Черкаська область.

На знімку: 84-літній черкаський художник Олексій Григорович Слюсар у своїй майстерні.

Фото автора.