Міні-футбол. Київ. VІІІ чемпіонат України серед студентів за програмою І Студентських ігор.

У фінальному турнірі участь брали 19 команд, котрі представляли всі регіони. Спершу вони зіграли у групах. Потім — чвертьфінали, півфінали...

Поєдинки за нагороди приймав спорткомплекс Національного технічного університету «КПІ». І вони подарували чимало захопливих хвилин. В обох випадках пробивали післяматчеві пенальті. Гострі баталії за медалі передбачалися, бо, скажімо, сумська команда, котра боролася за «бронзу», виступає в чемпіонаті країни серед клубів вищої ліги. У цьому класі також грають шестеро футболістів із столичного університету харчових технологій, котрий став чемпіоном-2008. Отже, рівень, як бачимо, найвищий. Шкода, що трибуни були порожні. Це особливо дивно, бо події були студентські і відбувалися вони не десь там, а в навчальному закладі.

Ще одна крапля дьогтю у величезній діжці меду — відмова від участі ряду команд. Це Інфіз (Львів), Академія фізкультури (Харків), Фінансова академія (Дніпропетровськ), Національний технічний університет (Донецьк), Економічний університет (Житомир).

Незрозуміла позиція дніпропетровців, які є чинними чемпіонами Європи серед студентів. Але, як кажуть, їм видніше. Самі себе покарали, відмовившись від захопливого турніру.

Матч за 3—4 місця. Державний університет (Суми) — Міжнародний економіко-гуманітарний університет (Рівне). 4:4 (пенальті — 6:5).

Фінал. Національний університет харчових технологій (Київ) — Національний університет фізичного виховання і спорту (Київ). 1:1 (пенальті — 4:2).

Організатори відзначили найкращих у номінаціях. Найкращими арбітрами стали Віталій Олійник та Володимир Маслов (обидва — Київ), воротарем — Владислав Бондаренко (НУФВІС), бомбардиром — Володимир Сандаль (МЕГУ, 11 м’ячів), гравцем турніру — Максим Івонко (НУХТ).

Медалі і призи лауреатам вручили президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів (ВФАС) Віталій Пилипенко, перший віце-президент ВФАС Олег Первушкін та генеральний секретар Студентської спортивної спілки України Валентин Гаврилко.

Чемпіон України-2008 команда НУХТ (ректор — Анатолій Українець) в липні представлятиме нашу країну на чемпіонаті Європи у Вроцлаві (Польща).

Кореспондент «Голосу України» попросив Віталія Пилипенка дати оцінку змаганням, що завершилися.

— Ми досягли чималих успіхів на міжнародній арені. Тому дуже хотілося, щоб і наші внутрішні змагання відповідали високому рівню. Попереду в нас студентське Євро-2008 з великого футболу, котре відбудеться влітку в Києві. Отож бажано в усьому підтримувати високий клас.

— Але без негативних моментів, на жаль, не обійшлося. Були відмови команд від участі. І вже під час змагань окремі гравці поводилися, м’яко кажучи, нечемно, ображали арбітрів, навіть медсестрі дісталося «на горіхи». То чи є ефективні методи впливу на таке безкультур’я?

— Усі названі вами випадки варто проаналізувати, зафіксувати, ухвалити рішення і направити відповідні листи керівникам вузів. Якщо не буде відповідної реакції, тоді застосовуватимемо жорсткіші методи покарання. Навіть заборонятимемо брати участь не лише в студентських змагання, а взагалі в усіх турнірах, що відбуваються в українському футболі. Треба такі хамські вияви рішуче припиняти. Але головне не покарання, а виховна робота. Адже маємо справу з молоддю. Це майбутні інженери, лікарі, вчителі. Можливо, депутати, політики...

— Скажіть про змагальний бік чемпіонату...

— Було багато гострої боротьби, я особисто побачив чимало талановитих виконавців. Усі команди були добре вкомплектовані. Тут зібралася еліта українського міні-футболу. У цьому, не вважайте за нескромність, велика заслуга ВФАС. Останніми роками ми проводимо класні змагання. Показовим може бути минулий чемпіонат, котрий відбувся в Черкасах. Рівень підготовки і організації був наближений до ідеального. В чому велика заслуга тодішнього начальника Інституту пожежної безпеки МНС імені Героїв Чорнобиля, генерал-майора внутрішньої служби Миколи Шкарабури і його однодумців. Тепер Микола Григорович — один із керівників міста Черкас. Але продовжує бути найактивнішим членом нашої команди.

На жаль, такого не спостерігається у столиці, де всі розбалувані спортивними заходами різного рівня. Але це не може бути вагомим аргументом. Треба викорінювати таку хибну психологію і прагнути до найкращих зразків...