У спадщину від 1-ї повітряно-десантної дивізії Збройних Сил України, яка декілька років тому дислокувалася в районному центрі Болград, територіальна громада одержала цілісний майновий комплекс військового аеродрому, здатного приймати абсолютно всі типи літаків — від надлегких до суперважких. Відтоді військовий аеродром став постійним головним болем для місцевої влади.

До 30 жовтня 2006 року відповідно до договору між міськрадою Болграда й Південним оперативним командуванням охорону військового аеродрому здійснювала міська рада.

Згодом охорону військового аеродрому, знову-таки відповідно до договору, було доручено місцевому підприємцеві. Термін дії цього договору — ухвалення рішення про відчуження майна Міністерства оборони України. Як оплата за послуги з охорони військового аеродрому підприємцеві дозволялося користуватися аеродромом — приймати і відправляти літаки, здійснювати перевезення.

Місцевому бізнесменові Максимові Кедику, котрий і підписав договір, зрештою набридло охороняти військовий аеродром. Власних літаків у нього не було, а охороняти злітно-посадкову смугу, рульожні доріжки за «спасибі» він не мав наміру. І з січня нинішнього року він охорону зняв.

Цим поспішили скористатися місцеві, ймовірно, що й залітні, мародери. Вони демонтували й вивезли з території аеродрому 450 залізобетонних плит. Ці плити зняли з рульожної доріжки й стоянки літаків. Злітно-посадкова смуга, на щастя, ще збереглася.

Скандал з військовим майном і його розкраданням був абсолютно прогнозований, і керівництво районної ради приймало відчайдушні зусилля для того, щоб запобігти йому. Ось уже два роки на ім’я Президента України, Верховного Головнокомандувача Віктора Ющенка, у Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Генеральну прокуратуру, Міністерство оборони України регулярно відправляються листи про те, що стратегічний військовий об’єкт ніхто не охороняє, що зникають матеріальні цінності, розкрадається унікальне навігаційне устаткування.

Нарешті у Болграді одержали повідомлення про те, що військовий об’єкт перебуває в управлінні військової частини № 1785. А де перебуває ця військова частина? Хто її командир? Зрештою, існує вона насправді чи розформована — ніхто Болградській районній раді не роз’яснив.

У районному бюджеті грошей на охорону військового аеродрому немає. Та й забороняється відповідно до чинного законодавства використовувати на ці цілі бюджетні кошти.

450 украдених залізобетонних плит «потягнули» на 700 тисяч гривень. А первинна балансова вартість військового аеродрому становить 12 мільйонів гривень.

Військове майно не дає спокою різного роду аферистам. «Голос України» писав про те, що в серпні 2006 року була спроба продажу військового аеродрому лише за 30 тисяч гривень. Тоді після втручання прокуратури Одеської області цій незаконній угоді вдалося запобігти.

Найближчим часом відбудеться позачергова сесія Болградської районної ради. Депутати спробують вирішити питання про охорону військового аеродрому. Якщо кошти на його охорону не будуть знайдені, майно Міністерства оборони України може бути оголошено безгосподарним і взято на баланс районної ради.

Не генерали й полковники стурбовані долею військового майна, а депутати райради, які вживають екстрених заходів для того, щоб військовий аеродром не розтягли по цеглинці.

Одеська область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.