Державна податкова адміністрація у Черкаській області по праву займає лідируючі позиції у
«турнірній таблиці» ДПА України. Стабільна, злагоджена команда митарів Шевченкового краю чітко виконує важливі завдання і є гарантом позитивного фінансово-економічного та соціального поступу області.Про те, як спрацювали черкаські податківці минулого року і які накреслили перспективи на майбутнє — розмова нашого кореспондента з головою ДПА, депутатом обласної ради, головою бюджетної комісії облради, членом Ради конкурентоспроможності Черкащини Юрієм ТКАЧЕНКОМ.
— Юрію Олеговичу, рік тому багато хто з доморощених провидців, вказуючи на
«щасливу» цифру 2007, пророкував безхмарне небо і море удач. Однак 12-місячний календар, який ми вже, слава Богу, перегорнули, виявився «з перцем».—
Може, (посміхається) я не ті прогнози читав, але як зараз, так і торік передбачав, що рік буде складним, інколи навіть драматичним. Знав, що напружено працюватимемо, не даватимемо спуску ні собі, ні нашим партнерам. Так і вийшло. Ми себе, як організовані люди, настроїли, «запрограмували» і одержали результат.— Та ще й який! Зовсім недавно про мільярдні надходження до державної та місцевої скарбниць мріяли тільки оптимісти. Тепер це реальність...
— Сувора проза життя податківців. А коли серйозно, то минулий рік справді перевірив нас на професіоналізм і міцність. Завдання стояли масштабні. Я гордий за свою команду, що вона з честю справилася з ними. Ще у червні ми подолали мільярдну позначку збору платежів до бюджетів усіх рівнів. У 2006-му цей рубіж підкорили у серпні, а у 2005-му — тільки у вересні. Минулого року вперше в історії області збір доходів до зведеного бюджету перевищив 2,5 мільярда гривень. Завдання зі збору доходів державного бюджету ми виконали на 101,5 відсотка, понад план надійшло 19,5 мільйона гривень.
— Як вдалося наповнити місцеву казну? Чи зріс податок з фізичних осіб?
— Ви правильно поставили запитання. Податок з фізичних осіб — основне джерело, з якого наповнюються місцеві бюджети, виконуються соціальні програми і проекти. Минулого року ми зібрали 681 мільйон гривень з цієї категорії платників податків. Це вдвічі більше порівняно з 2005 роком. Зріс також податок на прибуток. Якщо у тому ж 2005-му він становив всього 175 мільйонів гривень, то торік сягнув 340 мільйонів. Цей рубіж свідчить про ефективність роботи фіскального органу, а також вказує на стабільний процес детінізації бізнесу області. В цілому показники місцевих бюджетів вдалося забезпечити на 103,6 відсотка. Додатково область одержала 32,5 мільйона гривень.
— Здобутки, що й казати, вагомі. Як їх вдалося досягти?
— Я вже казав — працею до сьомого поту. Тісною співпрацею з органами влади, зокрема, з обласною державною адміністрацією. Це по-перше. По-друге — з усіма чесними, добропорядними платниками податків ми налагодили відкриті, щирі стосунки. Базуються вони на конструктивній довірі, співпраці та повазі. По-третє — чітким, а то й жорстким контролем за
«мінімізаторами», підприємствами, котрі за наявності чималих валових доходів декларують незначні податкові навантаження. Ми навчилися розплутувати їх хитромудрі схеми ухиляння від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань. Наша позиція щодо таких спритників неухильна і проста: або підприємство добровільно виходить з «тіні», або його виводять «попід руки». Іншого не дано.— Як це відбувається?
— Більше року у податковій адміністрації працює спеціальна постійно діюча робоча група, котра здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств. Наші фахівці виявляють недобросовісних платників податків і розробляють відповідні заходи щодо залучення таких підприємств до процесу наповнення державної казни. Інколи навіть вистачає
«задушевної» розмови, щоб пробудити громадянську свідомість суб’єкта ринкової економіки.— Й багато таких, колишніх
«несвідомих»?—
Торік за підсумками роботи у третьому та четвертому кварталах наші аналітики взяли під особливий контроль понад 300 підприємств. Найбільша питома вага «мінімізаторів» виявилася у галузях з переробки молока та виробництва сиру, неспеціалізованої оптової торгівлі хімічними продуктами, роздрібної торгівлі продовольчими товарами, випуску дистильованих алкогольних напоїв, спорудження будівель. Копітка робота спеціальної групи ДПА увінчалася значним результатом. Виведення з «напівтіні» згаданих суб’єктів господарювання додало торік до державного бюджету 15 мільйонів гривень. Крім того, третина із зазначених підприємств досягла середньогалузевого податкового навантаження, почала сплачувати податок на прибуток і вийшла з ганебного списку «мінімізаторів». До всього, після «виховних» занять нашої спеціальної групи, спостерігається позитивна динаміка надходжень до держбюджету від підприємств лікеро-горілчаної галузі.— Під недремним оком податкової служби перебувають не лише великі підприємства. Приватні підприємницькі структури також вимагають особливої уваги.
— Безперечно. Пріоритетом у цій царині ми визначили тотальну легалізацію найманих працівників та їх заробітних плат. Горезвісна
«зарплата у конверті», заборгованість по виплаті працівникам зароблених грошей — це бич специфічної, вузькомислячої групи підприємців, з яким необхідно жорстко боротися. Спільно з обласною прокуратурою, регіональним управлінням Пенсійного фонду України та Центру зайнятості ми провели принципові, цілеспрямовані бесіди з тими суб’єктами господарювання, котрі виплачують працівникам зарплату нижчу за мінімальну чи мають заборгованості перед трудовими колективами. У результаті перевірок виявлено 3747 найманих працівників, яких використовували як батраків, без відповідного оформлення документів. Підсумок цієї масштабної операції такий: сума легалізованого податківцями доходу становила 4867,7 тисячі гривень, донараховано 571,3 тисячі гривень податку з доходів фізичних осіб. Всього протягом року додатково надійшло понад чотири мільйони гривень податку з доходів фізичних осіб.— Хто
«чемпіон» у подвійній бухгалтерії? На чиїх підприємствах найбільше «нелегалів»?—
У торгівлі, сфері послуг та громадського харчування. Причому навіть добре «розкручені» підприємства, котрі претендують на респектабельний імідж у діловому світі, за інерцією продовжують вести себе щодо сплати податків некоректно. Найбільше таких «мудреців» в обласному центрі. Минулого року податкова інспекція Черкас, залучивши до співпраці журналістів місцевих телекомпаній, провела рейд по процвітаючих суб’єктах торговельної діяльності. У першому ж великому магазині міста учасники рейду виявили 11 не оформлених найманих працівників. Журналісти спілкувалися з мимовільними «тіньовиками», з’ясовували чи відомі їм перспективи і наслідки нелегальної роботи.— Справді, чимало людей, котрі погоджуються на
«сіру» зарплату, до кінця не усвідомлюють, яку ведмежу послугу робить їм «хазяїн»...—
Тому кожна перевірка ДПА з легалізації заробітних плат тісно пов’язана з широкою роз’яснювальною роботою. Ми випустили кілька видів пам’яток і листівок, у яких доступно і переконливо розтлумачено переваги офіційного оформлення трудових відносин з працедавцем. Наведені приклади керівників, котрих притягнуто до відповідальності за використання найманих працівників на нелегальній основі. У рамках акції «Реальна заробітна плата» відбувся конкурс дитячого малюнка під гаслом «Зарплаті в «конверті» — НІ!» Характерні і влучні дитячі роботи використані для оформлення стендів консультаційних пунктів, випуску календаря 2008 року. Плюс до всього у ДПА працює цілодобова спеціальна «гаряча лінія», до якої можуть звернутися по роз’яснення чи по допомогу працівники будь-якої сфери.— Юрію Олеговичу, досі ми говорили про справи міських громадян. Однак на селі у податківців також чимало турбот.
— Причому назрілих і дуже актуальних. Черкащина, як агропромислова область, особливо гостро відчуває на собі недосконалість законодавчих актів щодо вітчизняного товаровиробника. Тому ДПА, узагальнивши свій досвід і врахувавши пропозиції партнерів-аграріїв, ініціювала низку змін до податкового законодавства.
— Які з них найголовніші?
— Насамперед це стосується удосконалення фіксованого сільськогосподарського податку. Через його недосконалість бюджет нашої області втрачає мільйони гривень, котрі були б спрямовані на підняття рівня життя краян. Суть проблеми тут проста: потужні птахофабрики, котрі працюють на теренах Черкащини і одержують значні прибутки, сплачують за фіксованим сільгоспподатком лише відсотки від грошової оцінки землі, що використовується. Це є повним абсурдом. Щоб його ліквідувати, потрібно небагато: передбачити оподаткування птахофабрик та переробних підприємств за іншим критерієм. А саме — від отриманого прибутку.
— Виходить, ця галузь справді може нести золоті яєчка...
— Так, не тільки для себе, а й для державної скарбниці. І ще кілька нововведень значно поліпшили б податковий клімат. Для агровиробників потрібно запровадити один режим звільнення від оподаткування операцій з поставки сільгосппродукції (послуг) власного виробництва податком на додану вартість. Такі зміни зменшили б вірогідність безпідставного формування податкового кредиту платниками-покупцями сільгосппродукції та скоротили б обсяги бюджетного відшкодування ПДВ. Ці новації сприятимуть також здешевленню цін на ринку продажу, спростять ведення податкового обліку та звітності платників-сільгосптоваровиробників.
— Сподіватимемося, що законодавець прислухається до голосу
«знизу» і врахує істотні поправки та зміни до оподаткування.— Ми також прагнутимемо до того, щоб нас почули. Наповнення бюджету це не стереотип, не млявий,
«підкилимний» процес. Це фахова, відкрита, енергійна, я б сказав, творча робота, яка потребує пошуку і вдосконалення.— Тепер я розумію, чому обласний союз промисловців та підприємців, об’єднання роботодавців та інші громадські організації напередодні Дня підприємця визнали вас переможцем у номінації
«Творець». Справді, вони не помилилися. Як і задириста обласна молодіжна газета, котра назвала вас одним з найавторитетніших в області чиновників з присвоєнням звання «Людина-скеля»...—
Я вдячний за несподівані номінації і визнання. Однак (сміється) їх засновники та організатори не звільняються від податків...— Бажаю вам, Юрію Олеговичу, нових успіхів і досягнень!
Розмову вела Лідія ТИТАРЕНКО.
На знімку: голова державної податкової адміністрації у Черкаській області Юрій Ткаченко.
Фото прес-служби ДПА.
