Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності рекомендує парламенту відхилити законопроект про внесення змін до Закону «Про кінематографію» (стосовно порядку розповсюдження і демонстрування фільмів). Законопроектом (реєcтр. №1077) пропонується надати можливість розповсюджувачам іноземних фільмів здійснювати їх дублювання, озвучення чи субтитрування державною, регіональною або мовою національних меншин на їх вибір. В обговоренні законопроекту взяли участь представники Міністерства культури і туризму, Державної служби кінематографії, Міністерства економіки.

Члени комітету погодилися з висновками Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, Міністерства юстиції, що питання про дублювання, озвучення чи субтитрування іноземних фільмів достатньою мірою врегульоване чинним законодавство і не потребує змін.

Зокрема, народні депутати наголосили, що запропонована зміна редакції статті 14 Закону «Про кінематографію» щодо встановлення норми про дублювання або озвучення чи субтитрування іноземних фільмів, окрім державною мовою та мовами національних меншин (як це передбачено чинним законодавством), також і регіональною мовою не узгоджується з положеннями статті 10 Конституції України про статус державної мови, статті 32 Закону «Про мови в Українській РСР», з Рішенням Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року №10-рп/99, а також із положеннями Закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», якими висловлюється застереження, що захист і підтримка регіональних і мов меншин не повинні здійснюватися на шкоду державній мові та необхідності її вивчати. Крім того, вказували члени комітету, термін «регіональні мови або мови меншин» відсутній в українському мовному законодавстві, його застосування автором є механічним і тому неприйнятним.

На думку народних депутатів, норма про надання права розповсюджувачу (суб’єкту підприємницької діяльності) вирішувати питання стосовно мови дублювання (озвучення чи субтитрування) не може бути застосована, оскільки підприємницька діяльність у сфері кінематографії має свою специфіку, адже є публічною сферою суспільного життя. Комітет також вважає, що законопроект суперечить рішенню Конституційного Суду в справі конституційного подання 60 народних депутатів про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону «Про кінематографію» (справа про розповсюдження фільмів) від 20 грудня 2007 року №13-рп/2007, яке є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради.