У Криму вже сіють. Саме на півострові зазвичай і починаються весняно-польові роботи. А з огляду на потепління наприкінці лютого, найімовірніше, посівна через тиждень-другий пошириться на поля всієї країни. Варто зазначити, зима для аграріїв була вдала, більшість посівів озимих у доброму або задовільному стані. Нинішнього року, повідомляють у Міністерстві агрополітики, яровими культурами буде засіяно ні багато ні мало — 15,8 мільйона гектарів.

Вирощений врожай буде як ніколи дорогим, а тому — прибутковим для сільгоспвиробників. Продовольча пшениця вже коштує близько 300 доларів і, з огляду на світові тенденції, треба очікувати подальшого подорожчання хлібних культур. Адже Україна стоїть на порозі вступу до Світової організації торгівлі. Слово лише за парламентом, який має ратифікувати протокол. Тоді уряд не зможе обмежувати, як торік, експорт зернових, щоб не допустити дефіциту хлібних культур на внутрішньому ринку й, отже, подорожчання паляниці. А це означає: ціни на пшеницю ще більше підтягнуться до світових.

Звичайно, агровиробникам такі розклади на руку. Але рано ділити шкуру невбитого ведмедя. Для того, щоб казати про доходи від пшениці, потрібно її спочатку виростити й зібрати. Зробити це буде дорожче, ніж торік. Адже слідом за цінами на сільгосппродукцію злетіла й вартість ресурсів — не тільки насіння, а й добрив, засобів захисту рослин. Підраховано, що для проведення весняно-польових робіт у масштабах країни аграріям необхідно 18,9 мільярда гривень. Теж своєрідний рекорд. І тут не варто забувати, що минулого року багато господарств постраждали від посухи. Такі навіть насіння для сівби змушені будуть купувати й, скоріше за все, «заощадять» на дорогих добривах або засобах захисту рослин.

Державі начебто це ні до чого — контролювати за якою ціною йдуть в агросектор солярка або добрива. Як тут виробникам ресурсів учергове не скористатися ситуацією — ціни на зерно зросли, чому б не заробити. І причина подорожчання навіч — недешевий газ. Так, газ подорожчав майже на 40 відсотків, і його складова у виробництві тієї ж аміачної селітри досить велика, але це не означає, що вдвічі зросла собівартість добрив, і економічно виправдані нинішні ціни на вітаміни полів.

Це може позначитися вже під час збирання врожаю. Мінімум добрив дасть змогу зібрати по 20—25, ну на родючих чорноземах 30 центнерів колосових з гектара. А не по 40—50. У Мінагрополітики, до речі, визрів черговий, досить оптимістичний прогноз. Там пророкують, що буде зібрано 40 млн. тонн зернових проти 29,5 млн. минулого року. А Віктор Ющенко вирішив навіть: буде 50 мільйонів. Але якщо припустити фантастичне, що Президент матиме рацію, зерно істини в іншому. Собівартість вирощеної тонни колосових також виявиться рекордною, а отже, рекордними будуть і ціни на прилавках хлібних магазинів.