На засіданні «круглого столу» за участю лідерів усіх п’яти депутатських фракцій, скликаному для розблокування роботи парламенту, запропонований варіант політичної угоди було розкритиковано вщент. Натомість парламентарії домовилися продовжити консультації до наступного понеділка у рамках робочої групи — по два представники від кожної політичної сили — для підписання нового документа про політичне порозуміння і формування порядку денного сесії. У робочій групі не братимуть участь лише комуністи.

На початку зібрання Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк повідомив, що він узагальнив пропозиції, висловлені до проекту політичної угоди всіма фракціями, окрім КПУ, котра не надала своїх зауважень. Отож, за пропозиціями фракцій, до порядку денного сесії внесено понад 80 питань — від законопроектів про парламентську опозицію, Регламент Верховної Ради, до послання Президента про внутрішню і зовнішню політику в державі. І цей перелік, наголосив глава парламенту, не є вичерпний.

Лідери фракцій висловили своє бачення шляхів виходу з політичної кризи та пропозиції щодо першочергових завдань для парламенту. Іван Кириленко (БЮТ) заявив, що його політична сила пропонує зайти в сесійну залу «системно»: напрацювати за цей тиждень усі питання, у понеділок провести погоджувальну раду і скріпити на ній політичні домовленості та виробити узгоджений порядок денний, який дасть змогу парламенту працювати не день-два, а системно. Лідер фракції БЮТ запропонував продовжити роботу «круглого столу» доти, доки не буде узгоджено позиції, працювати щодня, а коли буде розблоковано роботу Верховної Ради, розпочати з розгляду законо-проектів про опозицію, Рахункову палату, та нагальних соціально-економічних питань. «Ми готові до співпраці, категорично за конструктив і проти розвалу парламентаризму», — сказав Іван Кириленко.

Пропозиції фракції «НУ—НС», за словами її лідера В’ячеслава Кириленка, зводяться до такого: проголосувати за всі постанови щодо НАТО за черговістю, за якою їх було зареєстровано у Верховній Раді, а спосіб голосування — за допомогою системи «Рада», руками чи підписами — може бути спільно визначено керівниками фракцій; ухвалити компромісну постанову, запропоновану Головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком, котра базується на положеннях Універсалу національної єдності, під котрим також стоїть підпис і лідера Партії регіонів Віктора Януковича; підписати політичну угоду, але це, зауважив В. Кириленко, матиме сенс лише тоді, якщо її підпишуть усі п’ять фракцій.

У свою чергу лідер Партії регіонів Віктор Янукович подякував главі парламенту за проведення «круглого столу» у відкритому режимі для ЗМІ, зініційованого регіоналами. І знову озвучив головні вимоги меншості задля розблокування роботи парламенту: Партія регіонів категорично не згодна з тим, у який спосіб було підписано лист керівників держави до керівництва НАТО. Регіонали наполягають, що питання щодо НАТО має бути розглянуто парламентом, кожен народний депутат має висловити свою точку зору. І тільки-но це питання буде поставлено на порядок денний сесії першим і проголосовано постанову щодо НАТО, сесійний зал буде розблоковано, пообіцяв В. Янукович. «Мова не йде про дострокові вибори, йдеться про те, щоб парламент працював і розглядав питання, які турбують суспільство», — наголосив він. Серед пропозицій Партії регіонів до порядку денного — негайне ухвалення проектів законів про компенсацію громадянам України втрат від інфляційних процесів, які набирають обертів; про опозицію, який надасть меншості інструменти дієвого контролю над владою; відповідних змін до Регламенту Верховної Ради.

Присутній на зібранні представник фракції КПУ Адам Мартинюк у своєму виступі висловив стурбованість щодо того, що сьогодні у політичну практику вводиться поняття «угодного права» — тобто, коли політичні конфлікти вирішуються не за Конституцією і законами, а за рахунок угод. Комуністи, за його словами, не беруть участі в опрацюванні проекту політичної угоди, оскільки цей документ, на їхню думку, не дає відповіді на головне запитання — про ситуацію, яка склалася після «листа трьох», і позицію щодо вступу України до НАТО. За словами А. Мартинюка, в проекті угоди є багато неприйнятних моментів, зокрема, що всі п’ять політичних сил, представлених у Верховній Раді, повинні взяти на себе зобов’язання виконувати коаліційну угоду двох фракцій. Комуністи наполягають, щоб рішення щодо вступу до НАТО приймалося виключно за результатами всеукраїнського референдуму, який має проголосити Президент. Однак, коли буде розблоковано роботу парламенту, КПУ наполягатиме на негайному ухваленні законопроектів про основні засади зовнішньої і внутрішньої політики, про позаблоковий статус України, про мови, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради, про мораторій на зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Лідер блоку Володимир Литвин висловив розчарування перебігом політичних перемовин. За його словами, те, що пропонується у проекті політичної угоди, нагадує «общипану курку». Бо чергові заклики «жити дружно» обертаються порушеннями Конституції та законів. Зокрема, зауважив В. Литвин, з боку коаліції простежується вперте небажання виконувати конституційну норму, що кожен депутат голосує особисто. Серед пропозицій блоку задля виходу з кризи — визнати в угоді неприпустимість подальшої бездіяльності парламенту, утриматися від будь-яких спроб вносити зміни до Регламенту під політичний момент і забезпечити виконання конституційної норми про особисте голосування кожним депутатом. Задля дотримання Регламенту В. Литвин навіть запропонував ввести посаду уповноваженого Верховної Ради з питань Регламенту, оскільки до профільного комітету Верховної Ради у багатьох депутатів немає довіри. А у питанні щодо НАТО, якщо не вдасться вийти на погоджений проект постанови, Блок Литвина пропонує проголосувати почергово всі зареєстровані проекти постанов, але знову-таки, щоб кожен депутат голосував особисто. «Ми готові прийняти узгоджену угоду, якщо це розблокує роботу парламенту», — наголосив В. Литвин.

Під час обговорення лідери фракцій висловлювали думки, що, можливо, доцільно підписати не політичну угоду, бо це дуже гучна назва, а протокол порозуміння чи документ під іншою, простішою назвою. Бо історична практика свідчить, що політичні угоди та універсали мають нещасливу історичну долю. Фракція БЮТ висловила готовність проголосувати почергово усі проекти постанов щодо НАТО. Натомість лідер фракції «НУ—НС» був категоричний: він зазначив, що коаліція вже давно готова голосувати за всі зареєстровані проекти постанов щодо НАТО у спосіб, визначений п’ятьма фракціями, тож нинішня пропозиція регіоналів — не новина, а знову затягування часу. Натомість Віктор Янукович наголосив, що для розв’язання кризової ситуації підхід може бути лише один — коаліція та опозиція домовляються, що працюють у рамках закону. А глава парламенту зобов’язується не підписувати листи без розгляду у Верховній Раді.

Підсумовуючи дискусію, глава парламенту Арсеній Яценюк також апелював до Конституції. Він нагадав, що приймати рішення про проведення референдуму щодо вступу України до НАТО не є повноваженням парламенту, адже за статтею 85 Основного Закону Верховна Рада має право призначати референдум виключно з одного питання — про зміну території України. Він також запевнив, що у проекті політичної угоди найбільше було враховано пропозиції Блоку Литвина, хоча представники цієї політичної сили висловлювали невдоволення увагою до їхніх ініціатив. А коли глава парламенту запитав у присутніх, чи є бажання прийти до підписання якогось спільного документа — політичної угоди, меморандуму чи протоколу, — категорично «ні» відповіли лише комуністи. А представники інших політичних сил висловили готовність продовжити роботу над пошуком компромісу в рамках робочої групи, яка працюватиме нинішнього тижня щодня, і делегували до її складу своїх представників. А наступне спільне зібрання лідерів фракцій вирішено провести у понеділок, 3 березня. І якщо буде прийнято рішення про порозуміння, опісля відбудеться погоджувальна рада, яка визначить порядок денний на наступний пленарний тиждень.

Після завершення «круглого столу» коментарі лідерів політичних сил знову були неодностайні. Лідер фракції «НУ—НС» В’ячеслав Кириленко оцінив зібрання скептично, бо, за його словами, регіонали та комуністи прийшли зі старими вимогами і жодних нових пропозицій не пролунало. «Ми не впевнені, що Партія регіонів підпише політичну угоду під будь-якою назвою і знову не заблокує роботу парламенту», — сказав він. Натомість Іван Кириленко (БЮТ) висловив сподівання, що до понеділка політичні опоненти прийдуть до непростого узгодженого рішення, і у вівторок роботу сесії буде розблоковано. Але чи надовго — буде відомо лише після квітневого саміту НАТО. «Переконання є, що спільну мову знайдемо. Досить смішити суспільство і ганьбити парламентаризм», — сказав лідер фракції БЮТ. Володимир Литвин зауважив, що він не є прихильником підписання різного роду зобов’язань, на кшталт того, що треба приходити на роботу до парламенту і працювати. «Але треба знаходити порозуміння, передусім з найчисленнішою фракцією — Партією регіонів, — сказав він. — Я невичерпний оптиміст, треба вести діалог». Представник Партії регіонів Олександр Єфремов висловив сподівання, що в рамках робочої групи буде знайдено розв’язання суперечливих питань, і за тиждень позиції буде зближено, але його насторожує позиція «НУ—НС» — на погляд депутата, це свідчить, що не всім вигідно продовжувати роботу парламенту.

Отже, пошуки складного компромісу тривають. Однак «лічильник» ввімкнено: за Конституцією, якщо впродовж 30 днів парламент не може зібратися на сесійне засідання, Президент України має право його достроково розпустити. А цей відлік розпочався 13 лютого.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.