Десятки найбільших підприємств зникли з промислової карти першої української столиці. Якщо для промислово нерозвинених регіонів країни розірвання економічних зв’язків на початку 90-х минулого століття означало не більш ніж прикре непорозуміння, то для Харкова та й інших індустріальних міст, економіка яких значною мірою орієнтувалася на одну шосту частину суші, істотне скорочення ринків збуту означало невідворотний економічний крах.

Кудись тихо зник завод самохідних шасі, чомусь одразу виявилися непотрібними двигуни... Традиційно харківську нішу тепер освоюють інші підприємства інших країн. Ми вже не робимо не тільки промислові товари, але й велосипеди, телевізори, фотоапарати, пральні машини... Та хіба все перелічиш, чого ми вже не робимо?

Міркуючи колись про суть економічних реформ, китайський лідер Ден Сяопін пояснював їх відомою крилатою фразою: «Не важливо, якого кольору кішка. Важливо, щоб вона ловила мишей». Оцінювати треба не гасла, а конкретні результати. Реформи, на думку Ден Сяопіна, мають сенс лише в тому разі, якщо вони, по-перше, ведуть до зростання виробництва, по-друге, поліпшують життя людей, по-третє, примножують сукупну міць країни. За чверть століття валовий внутрішній продукт Китаю збільшився вшестеро, особисте споживання на кожного жителя — в три з половиною рази. З’явилося 250 мільйонів чоловік, спроможних купувати товари тривалого користування. І все це завдяки тому, відзначають експерти ООН, що в Китаї створені найсприятливіші умови для інвесторів. Далі йдуть такі країни, як Індія, США, Росія. Україна лише замикає двадцятку країн у цьому дуже важливому рейтингу.

Треба сказати, що багато років харківська влада намагалася взагалі не брати до уваги проблеми промислових підприємств. Логіка була такою: міська влада працює над життєзабезпеченням міста, а успіхи або невдачі заводів і фабрик — це особиста справа цих трудових колективів.

Сьогодні за обсягами іноземних вкладень Харків посідає третє місце в Україні. Тільки на початок осені минулого року харківськими підприємствами, суб’єктами спеціального режиму інвестиційної діяльності, залучено інвестицій на загальну суму більш як 260 мільйонів доларів. З них майже 53 мільйони — іноземні інвестиції. Всесвітньо відомі рейтингові агентства, говорячи про Харків, заявляють, що його економіка розвивається, незважаючи на складну політичну обстановку в країні.

Минулого року найістотніший внесок в економіку зробив бізнес Франції, Великобританії й В’єтнаму. Значно покращилося й співробітництво з російськими компаніями. У Харківській міській раді вважають, що краща економічна політика — це мистецтво дружити з усіма. Місту інвестиції потрібні, і не важливо, з яких країн вони приходять. Водночас, зазначають експерти, через нестабільну політичну ситуацію низка інвесторів заморозила реалізацію своїх проектів у Харкові. Вони зайняли вичікувальну позицію до відновлення злагодженості в роботі політичної й ділової еліти міста.

Найближчим часом Харківська міськрада планує залучити й внутрішні інвестиції на суму до 500 мільйонів гривень. Спрямувати кошти місцева влада збирається на придбання спеціалізованої техніки, будівництво доріг і впровадження енергозбережних технологій на комунальних підприємствах.

Якщо ж говорити про велику харківську промисловість, то слід зазначити, що насамперед інвестори звертають увагу на ті підприємства, чия продукція найбільш затребувана. Такі заводи-гіганти, як «Турбоатом», «Електротяжмаш», «Хартрон», мають змогу залучати додаткові інвестиції в місто для виробництва нової продукції. Великі сподівання в Харкові покладають на тракторний завод, що фактично відновлюється з руїн завдяки російським інвестиціям.

На жаль, не все гаразд поки що з Харківським авіазаводом, є проблеми на заводі ім. Малишева, де раніше вироблялася спецтехніка й дизелі для залізничного транспорту. Але тут керівництво — амбіційні люди з новим ринковим мисленням. Тому є надія, що в найближчому майбутньому ці заводи обов’язково твердо стануть на ноги.

У зв’язку з цим можна також говорити й про те, що інвестори виявляють цікавість до будівництва нових мікрорайонів, так званого соціального житла, що дасть змогу відселити людей зі старих аварійних будівель у центрі міста й надати цій частині Харкова такого вигляду, який би відповідав вимогам ХХІ століття.

У місті відбувається масова заміна застарілого обладнання в газовому господарстві, на підприємствах опалювального комплексу, у водогінних мережах, де технічне зношування давно вже перевищило припустимі норми. Розроблено програму передання низки комунальних підприємств у концесію, що передбачає значні капіталовкладення в об’єкти.

Особливий інтерес інвестори виявляють до міжнародного аеропорту «Харків». Передбачається, що через чотири роки місто володітиме одним із кращих аеропортів в Україні. Значні кошти планується інвестувати в ті об’єкти, які задіюватимуться для проведення матчів «Євро—2012» у Харкові.

Частина матчів має відбутися на харківському стадіоні «Металіст», що до цього часу повинен бути докорінно модернізований. Одночасно має здійснитися масштабна реконструкція прилеглого до стадіону житлового району. Інститут «Харківпроект» проектує реконструкцію й розширення трибун стадіону, сонцезахисне покриття над трибунами, будівництво багатоповерхового паркінгу. Загальна площа зони реконструкції становить близько 42 га. На цій території, що отримала назву «Металіст-сіті», буде оптимізована вулично-дорожня мережа для поліпшення транспортного зв’язку з вокзалами, аеропортом і центром міста, побудовані багатоповерхові автостоянки і для відвідувачів стадіону, і для населення району. Передбачається розвиток спортивного комплексу, реконструкція наявних і спорудження нових об’єктів торговельного й соціально-культурного призначення, будівництво житла. Загальна сума інвестицій у район, який після реконструкції повинен стати одним з найпривабливіших куточків Харкова, оцінюється майже в 2,5 млрд. грн.

На знімку: реконструкція харківського стадіону «Металіст» триває повним ходом.

Фото Михайла КУЧНЄВА.