Він і вона. І ще одна. І ще одна. Донецький обласний академічний український муздрамтеатр показав одразу дві варіації класичного сюжету «один плюс три». Перша з вистав — «Боїнг-Боїнг» М. Камолетті у постановці Олександра Аркадіна-Школьника. Головний герой Бернар крутить роман одразу з трьома дівчатами, стюардесами міжнародних авіакомпаній. Життя молодого чоловіка підпорядковане розкладу літаків. Через непередбачувані обставини одного дня всі три пасії опиняються в квартирі Бернара. Туди ж прибуває його друг Робер, який мріє влаштувати своє життя в Парижі.

Події розгортаються блискавично. Головні ролі у виставі віддано дуету Володимир Швець (Бернар) та Андрій Бориславський (Робер). Улюбленицею публіки стала Олена Хохлаткіна в ролі економки Берти, з її незворушністю і добрим гумором. Дівчат-стюардес грають Олена Лісогорова (Джейн), Інна Гвоздикова (Джанет) та Вікторія Наткіна (Джуді). Низка напружених і комічних ситуацій завершується хепі-ендом: усі щасливі й задоволені.

Комедія «Плачу вперед!» Н. Птушкіної у постановці Ірини Морозової, також поповнила репертуар театру цього сезону. Тут є певні паралелі з «Боїнг-Боїнг». Навіть починаються обидві вистави однаково: в ліжку прокидаються він та вона. Сергій Лупільцев, який нещодавно перейшов до донецького театру з Маріуполя, дуже органічний у ролі Михайла, актора-ловеласа. Валентині Гаркуші (Олімпіада) вдається передати і цинізм, і романтичність водночас, притаманні успішній бізнес-леді.

Втім, за зовнішньої подібності кожна вистава має свою тональність. «Боїнг-Боїнг» я би порівняла з легкою французькою комедією, «Плачу вперед!» — з російським телесеріалом. У кожного з цих стилів — свої прихильники. Якій прем’єрі судилося довше життя, вирішуватиме глядач. Поки що на обидві вистави біля театру питають зайвого квитка.

На знімку: сцена з вистави «Боїнг-Боїнг».

Фото В’ячеслава ПАЩУКА.