За своїм економічним потенціалом Запорізька область належить до найрозвиненіших регіонів країни. Проте під розвитком мається на увазі не тільки підвищення добробуту громадян, а й виконання ними конституційного обов’язку «сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом». За цим показником область теж у числі перших.

За 2007 рік до загального фонду Державного бюджету з регіону надійшло 3 мільярди 590 мільйонів гривень, що на 437 мільйонів гривень більше, ніж за 2006 рік. Простежується стійка тенденція динамічного зростання надходжень усіх видів податків. Левову частку в їхній структурі становлять податки на прибуток (1 мільярд 572 мільйони гривень), на додану вартість (1 мільярд 99 мільйонів гривень) та акцизний збір з вітчизняних товарів (713,6 мільйона), а це означає, що основне навантаження щодо наповнення бюджету припадає на підприємства різних форм власності, установи, організації та приватних підприємців.

На даний момент в області зареєстровано більш як 40 тисяч юридичних та майже 107 тисяч фізичних осіб, котрі є суб’єктами господарювання. Їхній внесок в економіку, а відповідно і до державної та місцевої скарбниці, різний. Якщо ВАТ «Запоріжсталь», ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «ПБК «Славутич», ВАТ «Мотор-Січ», ВАТ «Запоріжтрансформатор», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» та інші промислові гіганти щороку відраховують сотні й десятки мільйонів гривень, то підприємці, котрі працюють за спрощеною системою оподаткування, цим похизуватися не можуть, хоча роблять одну велику справу. Крім того, відповідальність за своєчасну й повну сплату податків перед державою вони несуть таку само, як і лідери, тому кращі з них морально заохочуються.

Так само відповідальні перед державою й усі ми, працюючі, бо навіть скромні зарплати, коли їх не приховувати від оподаткування, здатні творити чудеса. Про те, що «разом нас багато», свідчить така цифра. Завдяки підвищенню заробітної плати та поліпшенню індивідуальної роботи податківців із працюючими порівняно з 2006 роком в області додатково залучено 2,8 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб. А це — основа місцевих бюджетів, у які за 2007 рік загалом надійшло більш як 1,7 мільярда гривень.

За даними ДПА у Запорізькій області, понад 96 відсотків зареєстрованих платників податків співпрацюють з нею добровільно. Проте не все так просто, як здається на перший погляд. Навіть адміністрування прозорих фінансових джерел — надзвичайно копітка робота, але, крім технічних помилок бухгалтерських служб, є ще й такі неприємні речі, як податкові борги та тіньовий бізнес. Тим, хто потрапляє під «державний кулак», не позаздриш. І все ж ДПА у Запорізькій області, застосовуючи передбачені законодавством заходи впливу до підприємств-боржників, аж ніяк не має на меті їхнє банкрутство. Це — крайній захід, до якого вдаються дуже рідко. Однак 445 підприємств уже дохазяйнувалися до банкрутства. Застосування ж законодавчих ліберальних заходів не завжди дає очікуваний економічний ефект. Виникають ситуації, коли після списання безнадійних боргів нечисті на руку директори, підприємці та бізнесмени доводять свої підприємства до нових боргів. Втім, ми ще не навчилися жити за правилами, котрі не мають винятків. Тому, крім співбесід у різних комісіях, стягнення через суд податкового боргу за рахунок майна, реалізації заставних активів та вилучення готівкових коштів, у окремих випадках платникам, які на ділі прагнуть виправити ситуацію, надаються податкові кредити. І це допомагає знову увійти в русло нормальної роботи.

У Державній податковій адміністрації ведеться щоденний моніторинг боржників, серед яких в окрему групу виділені підприємства, чий податковий борг — більше мільйона гривень. Нині таких «невдах» в області налічується сімдесят, але з кожним місяцем їх стає менше. Останнім часом із чорного списку викреслили ВАТ «Запоріжобленерго», ВАТ «Дніпроенерго», управління зв’язку заводу «Радіоприлад», ВАТ «Запорізький лікеро-горілчаний завод», ЗАТ «Запоріжбуд», ТОВ «Сталевий дім» та низку інших великих підприємств. Водночас заходами примусового стягнення за 2007 рік забезпечено 121,1 мільйона гривень надходжень, завдяки чому сума податкового боргу на початок 2008 року скоротилася до 454,4 мільйона гривень.

Певна річ — працювати у фіскальному органі не вельми легко й приємно, та йдеться поки що про те, що лежить на поверхні. Справжня робота податківця — це глибокий аналіз усіх процесів, що відбуваються в економіці, та визначення суб’єктів тіньового бізнесу й схем приховування їхніх прибутків від оподаткування чи мінімізації, тобто свідомого занижування сум, з яких робляться відрахування до державної скарбниці. На жаль, нині це типове явище. Використовуючи суперечності нашого законодавства, значна частина бізнесменів не лише набиває собі кишені грошима, не даючи в бюджет жодної копійки, а ще й прагне урвати з нього чималенькі суми. І спіймати їх на гарячому та довести факти злочинної діяльності дуже складно.

Втім, як зазначив керівник податкової служби області Іван Ковальчук, податківці мають ретельно відпрацьовувати підприємства-мінімізатори та використовувати цей резерв. Отже, на послідовників сумнозвісного Остапа Бендера є управа. Завдяки проведеному фінансовому моніторингу податківці виявили, що, наприклад, одне таке підприємство із валовими доходами у 500 тисяч гривень до казни сплачує лише 0,07 відсотка. Тобто у середньому аж по 350 гривень на місяць, тим часом як мало мільйонні обсяги продажу продукції протягом року. Методом аналізу була визначена й своєрідна «група ризику», що налічує майже 600 підприємств. Спеціалізуються вони переважно на виробничій діяльності та оптовій торгівлі, найчастіше — металобрухтом і горючо-мастильними матеріалами. Подальші перевірки показали, що низка таких фірм зареєстрована на підставних осіб, за спинами яких здійснюються різноманітні фінансово-економічні махінації. Інші ж усіляко приховують свої прибутки від оподаткування, виплачують зарплату в конвертах, утримують нелегальних працівників, а найнахабніші ще й заявляють суми до відшкодування ПДВ з бюджету. Для прикладу достатньо взяти спрощену систему оподаткування, яка дає змогу успішно розвиватися суб’єктам малого та середнього бізнесу. Адже, відрахувавши до бюджету 6 відсотків єдиного податку, решту коштів вони залишають собі. Тож якби 600 підприємств-мінімізаторів сплачували податки хоча б за спрощеною схемою, не приховуючи свій десятимільярдний валовий дохід, ця сума становила б не менше 250 мільйонів гривень на рік. Іншими словами, добра частина річного бюджету Запоріжжя.

Реально ж за всіх негараздів чинного законодавства податковий потенціал підприємств «групи ризику» становить більш як 23 мільйони гривень на місяць, але ці кошти спритні бізнесмени та відверті шахраї прагнуть перетворювати на розкішні лімузини, царські «хатинки» в приміських зонах, безкінечні поїздки на заморські курорти та в нічні розваги у фешенебельних ресторанах і казино. Про розмах, а точніше — розгул нелегального бізнесу свідчить хоча б те, що податковою міліцією у 2007 році в сфері економіки порушено 271 кримінальну справу. З незаконного обігу було вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10,8 мільйона гривень, припинено діяльність 51 «підпільного» цеху, з яких 31 — з виробництва фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів. Крім того, 155 підприємств, котрі мають ознаки «фіктивності», та 12 нелегальних конвертаційних центрів, за якими вилучено та стягнуто до бюджету 1,1 мільйона гривень. Попереджено 108 випадків незаконного відшкодування ПДВ з бюджету на загальну суму 151,1 мільйона гривень. Загалом же за результатами вжитих підрозділами податкової міліції заходів протягом 2007 року до бюджету надійшло коштів у сумі 118,4 мільйона гривень.

Тож можна сказати, що податківці свій хліб даром не їдять.

На знімку: під час перевірки податківцями роботи підпрємців на Центральному ринку Запоріжжя.

Фото автора.