Як і припускали жителі Одеси, відразу після переводу Інституту сухопутних військ у Львів почалася битва за земельну ділянку у самому центрі міста, на якій був розташований військовий вуз. А це — близько 300 гектарів землі в рекреаційній зоні.

І почали з’ясовуватися дивні подробиці. Виявляється, що ще задовго до ліквідації Інституту сухопутних військ Міністерство оборони України уклало договори із двома фірмами на забудову території колишнього військового вузу. На екстреному засіданні містобудівної ради Одеси 16 гектарів землі на 6-й станції Великого Фонтана були віддані під забудову трьох 19-поверхових будинків, торгового центру й офісних будинків.

Вражає швидкість, з якою були розроблені проекти й містобудівне обґрунтування забудови території військового інституту. Чи все було вирішено заздалегідь, і розроблювачі точно знали про долю військового вузу?

Вулиці Івана Франка, Суднобудівна, мікрорайон «Іподромний» давно вже були на прицілі в будівельних магнатів. Вони тільки не знали, як розпочати забудову престижних районів — їх займав військовий вуз. І, мабуть, тоді було ухвалене рішення перевести його у Львів. Що й було зроблено. Забудова території почнеться вже цього року. За оцінками фахівців, вона триватиме два роки.

А ще в Інституту сухопутних військ на березі Чорного моря в районі села Чорноморське був полігон, де майбутні офіцери вчилися керувати танками й бойовими машинами піхоти, стріляли, тут проходили підготовку військовослужбовці українських миротворчих сил. Сьогодні за його територію розгорнулася битва, поруч із якою меркне Бородіно й Сталінград. Ласі шматочки землі на березі Чорного моря зацікавили не тільки українських і російських інвесторів. Накинули оком на них і пани капіталісти з Європи, США, Південної Америки й офшорних держав.

Міністерство оборони продало земельну ділянку, на якій були розташовані редакція газети «Слава й честь» і друкарня, на вулиці Італійський бульвар за 2,8 мільйона гривень. Те саме Міністерство оборони продало 2,8 гектара землі на морському березі (раніше там був дитячий центр, у якому відпочивали діти військовослужбовців) усього за 400 тисяч доларів, тобто по півтори тисячі доларів за сотку. Для порівняння: ринкова ціна однієї сотки землі в цьому прибережному районі становить від 40 до 100 тисяч доларів.